INFONKO.RU

Змістовий модуль 9. Кримінологічна характеристика організованої і професіональної злочинності

План

1. Кримінологічна характеристика організованої злочинності.

2. Кримінологічна характеристика професійної злочинності.

3. Причини і умови організованої злочинності.

4. Фактори, причини та умови професійної злочинності.

5. Заходи щодо попередження організованої і професійної злочинності.

Завдання для самостійної роботи студентів

Теми для підготовки рефератів:

1. Зв’язок організованої злочинності з корупцією.

2. Специфіка організованої злочинності в Україні в порівнянні з закордонними країнами.

3. Особливості боротьби з професіональною злочинністю.

4. Цілі і задачі карного законодавства в попередженні професіональної злочинності.

Скласти структурно-логічні схеми:

- ознаки організованої злочинності;

- види злочинів, які вчиняють організовані угруповання;

- складові частини організованої злочинності;

- основні напрямки попередження організованої злочинності;

- ознаки кримінального професіоналізму;

- правові заходи попередження професійної злочинності.

Питання для самоконтролю знань студентів:

1. Поняття організованої злочинності.

2. Основані ознаки організованої злочинності?

3. Які види організованих злочинних об’єднань ви знаєте?

4. Розрийте характеристику зв’язок організованої злочинності з корупцією.

5. Які види злочинів і других проти законних дій найбільш характерні для організованої злочинності?

6. В чому полягає специфіка організованої злочинності в Україні в порівнянні з закордонними країнами?

7. Дайте кримінологічну характеристику «крадіїв в законі».

8. Які причини і умови організованої злочинності.

9. Що треба робити для того, щоб не допустити перетворення протисуспільного угрупування в злочинну групу?

10. Які основні ознаки кримінального професіоналізму?

11. Яка різниця сучасного кримінального професіоналізму з аналогічними явищами які були в 30-50ті роки?

12. Розкрийте зміст мір попередження професіональної злочинності.

13. Чи можна повністю викорінити професіональну злочинність?

Методичні рекомендації

При вивченні тем необхідно засвоїти поняття організованої і професіональної злочинності, організаційно-правові основи боротьби з організаційною і професіональною злочинністю, заходи щодо попередження організованої злочинності, особливо:

а) загальносоціальні заходи (повторити ст.28 і 255 КК);

б) спеціально-організаційні заходи.

Слід звернути увагу на фактори, причини і умови професійної злочинності, попередження професійної злочинності, засвоїти таки заходи, як:

а) суспільно-моральні заходи;

б) заходи організаційно-управлінського характеру;

в) технічні заходи;

г) заходи оперативного характеру.

Необхідно розібратися в відмеженні професійної злочинності від рецидивної. Важливо виучити механізм індивідуальної злочинної поведінки професіонального злочинця.



Тестові завдання

1. Види профілактики злочинів – це:

а)соціальна профілактика;

б) профілактика аморальних вчинків;

в)профілактика адміністративних проступків;

г) профілактика злочинів;

2. Правовою основою профілактики злочинів:

а) Конституція України;

б) Закон України;

в) Накази Президента;

г) окремі норми галузевого законодавства України;

д) розпорядження облдержадміністрації;

3. Класифікація (типологія) неповнолітніх злочинців проводиться на таких підставах:

а) по типам регіонів;

б) за мотивацією;

в) за розміром завданої моральної, матеріальної, фізичної шкоди;

г) за тривалістю та мірою злочинної діяльності;

д) за місцем і часом.

4.Причинами та умовами злочинів неповнолітніх є:

а)тривала безнаглядність;

б) надмірне піклування та суворість батьків;

в) конфліктні сімейні обставини;

г) неузгодженість дій батьків у питаннях виховання;

д) недосконалість законів.

5. Попередженням злочинів, скоєних неповнолітнім, є:

а)рання профілактика;

б)усунення обставин, що вже вплинули на споєння конкретних злочинів;

в) попередження рецидиву;

г) порушення кримінальної справи, вибір правильної міри пересікання;

6. Основними напрямками ранньої профілактики є:

а)виявлення та усунення несприятливих умов життя і виховання неповнолітнього;

б)виявлення і усунення джерел негативного впливу на неповнолітнього;

в) надання стримуючого і корегуючого впливу на неповнолітніх з соціальним відхиленням поведінки;

г) попередження рецидиву.


7. До суб’єктів, що здійснюють попередження злочинів, скоєних неповнолітніми відносяться:

а) кримінальна міліція у справах неповнолітніх;

б) спеціальні учбово - виховні установи;

в)виховно - трудові колонії;

г) школи, ПТУ, підприємства, установи, організації.

8.До заходів попередження рецидиву злочинності неповнолітніх відносяться:

а) виправлення та перевиховання неповнолітніх злочинців;

б) надання допомоги у влаштуванні неповнолітніх, що звільнилися із місць позбавлення волі;

в) пересікання джерел негативного впливу в сім’ї;

г) порушення кримінальної справи.

9. Система оцінки діяльності попередження злочинності повинна відповідати наступним вимогам:

а) базуватися на показниках статистичної звітності;

б) містити мінімально необхідну кількість оцінюючих критеріїв;

в) забезпечувати простоту і наочність підрахунку результатів роботи;

г) виражатися у відносинах показниках, що дозволяють порівняти результати роботи суду, прокуратури;

д) суворий реалізм.

10.Суб”єкти попередження злочинності – це:

а) правоохоронні органи;

б) органи юстиції;

в) органи учбових закладів;

г) органи та установи охорони здоров’я;

д) суспільні організації.

11.Функції кримінології – це:

а) описова;

б) пояснювальна;

в) регулятивна;

г) пізнавальна.

12. Загальними об’єктами кримінологічних досліджень є:

а) злочинність;

б) особистість злочинця;

в) причини і умови споєння злочинів;

г) засоби, що застосовуються державними і суспільними органами щодо попередження злочинів або споєння злочину;

д) або скоєння злочину.

13.До задач вивчення злочинності відносяться:

а)вивчення кількості та якісних показників злочинності;

б) вивчення причин злочинності;

в) дослідження всієї системи здійснюваних заходів боротьби зі злочинністю;

г) попередження злочинності.

14. Система засобів боротьби зі злочинністю:

а) економічні;

б) політичні;

в) ідеологічні;

г) правові.

15. Економічні засоби боротьби зі злочинністю:

а) стабілізація економіки;

б) забезпечення прожиткового мінімуму для незабезпечених прошарків населення;

в) боротьба з безробіттям;

г) забезпечення пріоритету легальної економічної діяльності.

16.Політичні засоби боротьби зі злочинністю це:

а) демократизація політичного життя;

б) боротьба з корупцією;

в) стабілізація політичного режиму;

г) заповнення прогалин в кримінально – правовій оцінці суспільно небезпечних діянь.

17. Правові засоби боротьби зі злочинністю це:

а) прийняття комплексного законодавчого акту про профілактику злочинів;

б) усунення суперечностей кримінального, кримінально-процесуального, адміністративного та ін. галузей законодавства;

в) забезпечення стабільності правових заборон у сфері боротьби зі злочинністю;

г) боротьба з корупцією.

18.Психологічні засоби боротьби зі злочинністю це:

а)формування довіри до правоохоронних органів;

б) демонстрація позитивних результатів боротьби зі злочинністю;

в) виховання солідарності з кримінально - правовими заборонами;

г) боротьба з безробіттям.

19. Організаційні засоби боротьби зі злочинністю:

а) підвищення ефективності управлінської діяльності у сфері боротьби зі злочинністю;

б) програмування боротьби зі злочинністю;

в) компенсація збитків жертвам злочинів;

г) виховання правової культури;

д) введення загальної дактилоскопічної реєстрації населення.

20. Види насильницьких злочинів, що посягають на:

а)життя;

б) здоров’я;

в)індивідуальну власність;

г) свободу;

д) гідність та честь.

21. Ознаками насильницьких злочинів є:

а) фізичні блага особистості;

б) засобом посягання є фізичне або психічне насильство;

в) посягання носить умисний характер;

г) грабіж;

д) злочини скоюються проти волі потерпілого.

22.Причини скоєння насильницьких злочинів це:

а) співвідношення рівня населення з рівнем їх фактичного задоволення;

б) стан сімейно – побутових відносин;

в) незбалансованість фінансових вкладів в виробничу сферу виховання і культуру.

23. Методи, які співпрацівники правоохоронних органів можуть застосовувати, в процесі роботи з особами, схильними до насильницьких злочинів це:

а) метод переконання;

б) метод надання допомоги:

в) контроль та нагляд;

г) метод нейтралізації негативного впливу навколишнього середовища;

д) метод примусу.

24.Технічні засоби боротьби зі злочинністю:

а) попередження злочинів;

б) викриття і запобігання злочинам;

в) документування злочину;

г) розкриття злочину;

д) кримінально-правове покарання.

25.Рівень участі громадян у забезпеченні особистої безпеки це:

а) індивідуальний;

б) колективний;

в) взаємодія громадськості і представників правоохоронних органів;

г) правовий.

26.До осіб, схильних до насильницьких злочинів відносяться:

а) зловживання алкоголем;

б) безцільне проведення часу;

в) схильні до хуліганських дій;

г) усталені повторювані конфлікти;

д) наявність непогашеної судимості за насильницькі злочини.

27. Об’єкти насильницьких злочинів – це:

а) родини, які розпалися, але змушені проживати на сумісній житловій площі;

б) родини п’яниць, тунеядців;

в) місця збору молоді і неповнолітніх для проведення вільного часу;

г) глухі двори, провулки, парки;

д) виробничі підприємства.

28. Засоби запобігання насильницьким злочином в області культурного проведення часу – це:

а) подолання відставання в матеріально – культурному забезпеченні дозвілля:

б) активна пропаганда, впровадження в проведення святкових і вихідних днів, обрядів, ритуалів, особисто – сімейних урочистостей.

в) диференціація у підході до організації проведення вільного часу;

г) правова пропаганда.

29.Види побуту, які можуть бути віднесені до числа найбільш кримінологічних – це:

а) конфлікти в сім’ї;

б) пов’язані з систематичним пияцтвом;

в)пов’язані з паразитичним веденням способу життя;

г) відсутність контролю і нагляду;

д) побут осіб, що відбули покарання, в тому числі і рецидивістів.

30.До спеціальних заходів щодо попередження насильницьких злочинів відносяться:

а)роз’яснення населенню про небезпеку зловживання спиртними напоями;

б) взяти під контроль найбільш криміногенні об’єкти;

в) вивчати осіб, їх поведінку, раніш судимих, які зловживають спиртними напоями;

г) правова пропаганда.

31.Участь громадян в забезпеченні особистої безпеки – це:

а) попередження виникнення кримінальних ситуацій;

б) передбачення і створення умов, що перешкоджають потраплянню в подібну ситуацію і які дозволять уникнути зустрічі зі злочинцем;

в) відповідна поведінка потенційного потерпілого в кримінальній ситуації:

г) контроль та нагляд.

32.Предмет попередження злочинності – це:

а) види форми, рівні;

б) організаційні та правові основи;

в) тактика і методика здійснення примусових заходів:

г) науково – керований процес.

33. Проти таких правопорушень направлені профілактичні заходи:

а)профілактичні заходи;

б) цивільних правопорушень;

в)дисциплінарних проступків;

в) адміністративних проступків;

г)профілактики злочинів;

д) порушення правил техніки безпеки.

34.Критерії наркотичних засобів – це:

а)політичний;

б) медичний;

в) соціальний;

г) юридичний.

35. Особливість кримінологічної характеристики наркоманії і злочинного наркобізнесу в Україні:

а) модна серед молоді;

б) взаємозв’язок між вживанням наркотиків злочинним наркобізнесом і зростанням злочинності;

в) проникає в формальне і неформальні структури суспільства;

г) розповсюдження наркотиків перетворились на організовані форми;

д) впливають на трудову дисципліну.

36. Злочинний наркобізнес – це:

а) заготівля сировини;

б) виготовлення, зберігання;

в) вживання;

г)транспортування;

д) реалізація.

37. Для всебічної характеристики особистості наркомана необхідно володіти інформацією яка утворює:

а) медичну характеристику особистості;

б)соціально – демографічну;

в) кримінально – правову;

г)моральну.

38. Профілактичні засоби, що проводяться співробітниками для попередження наркоманії:

а) виявлення і облік осіб, що вживають наркотики;

б)виявлення шляхів їх транспортування і місця продажу;

в) на ранніх стадіях при наявності складу злочину;

г) в місцях позбавлення волі.

39.Для отримання інформації про причини і умови скоєних злочинів пов’язаних з наркобізнесом необхідно використовувати:

а) кримінальні справи;

б) облік підрозділів кримінального розшуку;

в)опитування суспільної думки;

г) облік слідства;

д) дані УЖКХ.

40.Для виявлення і перекриття каналів злочинів наркотиків необхідно:

а) здійснювати звірку рецептів на наркотичні засоби з відповідними записами в медичних картах та історіях хвороб;

б)перевіряти стан застосування наркотик ва і порядок їх використання в лікувальних закладах;

в) перевірити охорону і охоронно – пожежну сигналізацію на об’єктах зберігання;

г) використовувати облік правоохоронних органів.

41.Обставини, що ускладнюють виявлення осіб, які займаються розповсюдженням наркотиків:

а) ретельне укривання своїх злочинних дій;

б) особи, які вживають наркотичні засоби, не хочуть розкривати джерела їх придбання;

в) злочини, пов’язані з наркотикам є замаскованими;

г) наркомани зазвичай не працюють, а кошти на придбання наркотиків добувають злочинним шляхом.

42. Види злочинів неповнолітніх (виключні):

а) вбивство;

б) умисне нанесення тяжкого тілесного ушкодження;

в) ухилення від призову на дійсну військову службу

г) крадіжка;

д) грабіж;

43. Незаконний обіг наркотичних засобів – це:

а) розкрадання;

б) виробництво;

в) зберігання;

г) володіння;

д)збут.

44.Насильницька злочинність – це:

а)скоюється з погрозою застосування фізичної сили;

б)з застосуванням фізичної сили;

в) основна мета заподіяння шкоди;

г) посягає на свободу місця знаходження.

45. Організаційний факторний комплекс злочинності:

а) криза заходів боротьби зі злочинністю;

б) перевантаження системи кримінальної юстиції;

в) низький рівень розкриття злочинів;

г)протиріччя в компетенції органів що ведуть боротьбу зі злочинністю;

д) диференційність кримінологічного прогнозування.


8. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ПРОВЕДЕННЮ ПРАКТИЧНИХ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ З КУРСУ "КРИМІНОЛОГІЯ"

Для успішного оволодіння програмним матеріалом і досягнення цілі вивчення дисципліни «Кримінологія» студенти зобов'язані регулярно брати участь в аудиторних заняттях, систематично самостійно працювати з законами, підзаконними нормативними актами, навчальною, науковою літературою, конспектами лекцій.

1. Передбачені навчальним планом практичні заняття по цій дисципліні по кликані забезпечити студентам: закріплення отриманого на лекціях навчального матеріалу, що стосується теоретичних положень кримінології: виробітку навичок визначення рівня, структури і динаміки злочинності в місті, області України і на окремому об'єкті;

2. Правильну оцінку статистичної інформації про кількісні і якісні характеристики злочинності;

3. Рішення конкретних задач по всім темах досліджуваного курсу;

4. Освоєння методів визначення рівня і видів латентної злочинності і засобів її скорочення.

Для досягнення цих цілей при проведенні практичних занять будуть використовуватися визначені засоби і засоби, що гарантують активне навчання, імітацію фахової діяльності, постійне взаємодія студентів із викладачем за допомогою прямої і зворотної зв'язок.

До числа таких засобів і засобів проведення занять варто віднести:

1) рішення задач, складених за матеріалами архівних кримінальних справ;

2) проведення занять імітаційними й ігровими методами;

3) вивчення й аналіз архівних кримінальних справ.

Головною умовою успішного проведення практичних занять і досягнення намічених результатів є ретельне підготування студентів до кожного заняття, глибоке вивчення і засвоєння ними теорії, навчального і нормативного матеріалу, рекомендованої літератури, даних слідчої, прокурорської і судової практики.

І. Проведення практичних занять шляхом рішення задач здійснюється в такий спосіб.

На початку заняття викладач перевіряє знання студентами основних теоретичних положень, що стосуються досліджуваної теми. Потім викладач переходить до практичної частини заняття і пропонує всім студентам групи умови задачі (якщо вони не були зобов'язані вирішити задачу в якості домашнього завдання) і час необхідний для рішення. Після витікання відведеного часу викликаний студент викладає своє рішення задачі з обов'язковим обґрунтуванням і посиланням на відповідні правові норми.

При наявності в студентів інших рішень по цій задачі, викладач надає їм, можливість висловити й обґрунтувати свою думку. Після спільного обговорення відповідей на питання, сформульовані в задачі, викладач підбиває підсумок дискусії і викладає правильне рішення, відповідає на виникаючі в студентів питання а потім переходить до рішення такої задачі.

У тих випадках, коли студенти вирішували задачі в якості домашнього завдання, на самому занятті викладач починає його практичну частину з пропозиції тому студенту, хто викликаний доповісти фабулу задачі і викласти суть прийнятого їм рішення з обов'язковим посиланням на відповідні правові норми. Далі таке заняття проводиться по зазначеної вище схемі. При цьому важливою ціллю викладача є перевірка самостійного рішення студентами задач у не навчальний час.

II. Проведення занять імітаційними й ігровими методами здійснюється в такий спосіб.

При підготуванні до заняття, що буде проводитися імітаційними або ігровими методами, студенту, крім вивчення теорії, законодавства і рішення задачі (ситуації), необхідно вивчити ті ситуації, що надає викладач і по який буде проведене заняття

На самому занятті викладач, перевіривши знання студентами запропонованих ситуацій, розподіляє ролі між студентами, а потім пропонує кожному учаснику виконати дії, передбачені ситуацією і відповідно до обраної ролі. Після здійснення передбачених ситуацією дій, викладач організує їхнє обговорення, у ході якого з зауваженнями виступають як студенти, що за ними спостерігали, так і учасники цих дій. У ході такого обговорення викладач ринеться до тому, щоб усі допущені помилки були виявлені самими студентами. Вказавши на помилки, викладач повинний повторити розігрування ролей по тієї ж ситуації, але з іншими учасниками.

У заключному виступі викладач підводить результати, відзначає гідності що беруть участь студентів, аналізує причини опущених помилок, пропонує рекомендації по їхньому усуненню

III. Вивчення й аналіз архівних кримінальних справ.

Вивчення студентами на практичних заняттях архівних кримінальних справ має на меті ознайомити їх із результатами практичної діяльності органів розслідування, прокуратури і виробити навички аналізу слідчої і судової практики і суду, закріпити теоретичні знання даного курсу. За завданням викладача студенти на занятті вивчають і доповідають результати аналізу 3-4 кримінальних справ із питань визначеної теми, зокрема - вивчення характеристики особистості злочинця і потерпілого, виявлення помилок, допущених органами дізнання, прокуратури або судом і впливи цих помилок на законність і обґрунтованість прийнятих у справі рішень, дають свої рекомендації по усуненню виявлених помилок і хиб.

Викладач підводить результати кожного виступу.

При підведенні результатів заняття викладач зобов'язаний:

- визначити підготовленість групи по даній темі;

- зазначити на позитивні і негативні сторони заняття, що необхідно зробити для усунення недоліків;

- дати характеристику виступаючим студентам і оголосити оцінки;

- зазначити, кому необхідно явитися на консультацію для відпрацьовування заборгованості по даній темі;

- дати завдання до такого заняття.

На заняттях по темах 1-4 проводиться рубіжний контроль, а по тема 1-14 підсумковий контроль. Кожний варіант контрольної роботи складається з 7 питань і задача, що цілком охоплюють утримання тим.

Студенти, що пропустили практичні заняття, що не виконали завдання для індивідуальних занять і виконавши не контрольну роботу, або які отримали на заняттях незадовільну оцінку, зобов'язані самостійно (при необхідності одержати консультацію викладача), засвоїти теми, що були предметом групових занять або контрольних робіт, виконати відповідне завдання.

За повну, правильну й обґрунтовану відповідь виставляється оцінка 5 (відмінно). Повним рахується теоретично правильний і логічно обґрунтована відповідь, у якому студент використовував знання теоретичних питань, грузнув їх із практикою роботи правоохоронних органів, виявив спроможності самостійно робити аналіз і висновки з чітким їхнім формулюванням, показав уміння упевнено використовувати засвоєні знання, а також приймати правильне рішення в типових варіантах або нестандартних ситуаціях.

Оцінка 4 (добре) виставляється студенту, що дав правильну, обґрунтований відповідь, із котрого очевидно, що студент розуміє теоретичний матеріал (повноту, глибину) і володіє навичками й уміннями самостійної учбово-пізнавальної діяльності, ув'язуючи теоретичні питання з практикою роботи правоохоронних органів, допускаючи при цьому деякі несуттєві неточності.

Оцінка 3 (задовільно) виставляється студенту за неповні, розрізнені знання, що спроможний відтворити визначену суму фактичних знань, дає в основному правильний, але неповна відповідь, припускає порушення послідовності й окремі неточності у викладі програмного матеріалу.

Оцінка 2 (незадовільно) виставляється, якщо студент не знає велику частину або. основну частину пройденого матеріалу, припускає багато помилок або викладає матеріал не по істоті, студент не розуміє основних положень, поставлених у задачі питань.

Індивідуальні заняття проводяться для поглиблення та закріплення знань, отриманих на лекціях та семінарських заняттях, для вироблення навиків самостійного пошуку додаткових знань, підготовки до практичних занять та заліку.

Ціль індивідуальних занять:

- допомогти студентам самостійно отримувати знання, формувати навички та уміння аналізувати соціальні детермінанти злочинності;

- підвищити відповідальність студентів за свою професійну підготовку в формуванні професійних ділових якостей;

- розвивати самостійність в плануванні, організації своєї майбутньої професії;

- навчити студентів письмово виражати отриманні знання у вигляді відповідей на рішення задач (ситуацій), підготовки рефератів та ін.

Під час індивідуальних занять студенти вивчають закони України, навчальну і додаткову наукову літературу, при необхідності складають потрібні документи, опрацьовують необхідні акти.


Рекомендована література

1. Закон України «Про боротьбу з корупцією» від 5.10.1995 р.

2. Закон України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочиністю».

3. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. №13 «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинніми об’єднаннями».

4. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25.05.1998 №13 ії змінами від 3.03.2001 р. «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення пов’язані з корупцією».

5. Кримінологія. Підручник. За ред. Даньшіна І.М., Харків. «Право». 2003р.

6. Уримінологія і профілактика злочинів. Курс лекцій. У 2-х кк. Особлива частина./ Під заг. ред. Джугии О.М. – К., 2000.

7. Криминология. Учебник. / Под ред. А.І. Долговой – М., 1999.

8. Карпец И.И. Актуальные проблемы с организованной преступностью. – М., 1990.

9. Овчинский В.С., Эминов В.Е., Яблоков Н.П. Основи борьби с организованной преступностью. – М., 1996.

10. Ущаповський В. Тіньова економіка як джерело організованної злочинності. Право україни №4. 2001.

Рекомендована література та нормативні акти

1. Конституція України. Прийнята на 5 сесії Верховної ради України 28 червня 1996 р. Издательство право. – Київ. – 1996.

2. Закон України «Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх». Кримінологія. Навчальний посібник. За загальною редакцією О.М. Джужи. Київ: Атіка. – 2001.- с.182-365.

3. Закон України «Про боротьбу з корупцією» від 05.10.1996. Там же.

4. Закон України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» від 30.06.1993 р. Там же.

5. Закон України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» від 22.06.2000. Там же.

6. Закон України «Про державного захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993 р. Там же.

7. Закон України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» від 01.12.1994 р. Там же.

8. Кримінологія. Підручник. Загальна та Особлива частина. За ред. І.М. Даньшина. Харків. «Право», 2003.

9. Курс кримінології. Загальна частина. Підручник у двох книгах. Книга 1. відповідальний редактор Я.Ю.Кондратьєв. Київ. – Юпітер. – 2001.

10. Курс кримінології. Особлива частина. Підручник у двох книгах. Книга 2. Відповідальний редактор Я.Ю. Кондратьєв. Київ. – Юпітер. – 2001.

11. Криминология. Учебник для юридических вузов / под ред. В.Н. Бурчакова, В.Н. Сальникова. Санкт-Петербург, 1998.

12. Кримінологія. Підручник. Під ред.В.Г. Лихолоба, В.П. Силонова. Київ. 1997.

13. Криминология. Учебник для юридических вузов. Под общей редакцией А.И. Долговой. Норма. Москва. 1999.

14. Кодекс поведінки посадових осіб у підтриманні правопорядку. Прийнято резолюцією 34/169 Генеральною Асамблею від 17.12.1979 р.ї

15. Декларация «Основних принципов правосудия для жертв преступления и злоупотребления властью».

16. Конвенция Совета Европы «Об отмывании, выявлении, изъятии и конфискации доходов от преступной деятельности».



infonko.ru/zadachi-urokov-fizicheskoj-kulturi.html infonko.ru/zadachi-vidi-deyatelnosti-medsestri-v-sisteme-pervichnoj-mediko-sanitarnoj-pomoshi-pmsp-v-rossii.html infonko.ru/zadachi-vospitaniya-etnotolerantnosti.html infonko.ru/zadachi-v-otvet-na-svatovstvo.html infonko.ru/zadachi-voyuyushih-storon-i-hod-boya.html infonko.ru/zadachi-zadavaemie-staromu-caryu.html infonko.ru/zadachi-zanyatij-tvorcheskim-trudom.html infonko.ru/zadach-linejnogo-programmirovaniya.html infonko.ru/zadach-na-matematichne-spodvannya.html infonko.ru/zadach-na-umovn-jmovrnost-nezalezhn-pod.html infonko.ru/zadach-zbergannya-zerna-osnovn-fzichn-vlastivost-zernovih-mas.html infonko.ru/z-a-d-a-n-i-e-21-pogreshnosti-funkcij.html infonko.ru/zadannaya-proizvolnaya-stroka-simvolov-v-kotoroj-gruppu-simvolov-razdelennuyu-s-odnoj-ili-s-obeih-storon-odnim-ili-neskolkimi-probelami-i-ne-soderzhashuyu-vnutri-sebya-probelov-nazivayut-slovom.html infonko.ru/zadannaya-raschetnaya-shema-ishodnie-dannie.html infonko.ru/zadannij-tekst-chtenie-bolnogo.html infonko.ru/zadati-chas-rozgonu-galmuvannya-dviguna-doslditi-robotu-sistemi-pch-ad-pri-upravlnn-vd-kompyuternogo-vrtualnogo-pulta-keruvannya.html infonko.ru/zadatok-i-uderzhanie-kak-sposobi-obespecheniya-ispolneniya-obyazatelstva.html infonko.ru/zadavaya-gipoteticheskij-vopros-nepodgotovlennomu-sobesedniku.html infonko.ru/za-debtorskoyu-zaborgovanstyu.html infonko.ru/zadeli-na-potochnoj-linii-i-ih-naznachenie.html