INFONKO.RU

Змістовий модуль 7. «Устаткування опоряджувальних послуг».

Тема 1.«Устаткування для надання опоряджувальних послуг».

Опоряджувальні роботи — це комплекс будівельних про­цесів, які виконують на завершальному етапі будівництва (ре­конструкції) будинків чи споруд з метою надання їм певного ар­хітектурно-естетичного вигляду, захисту їх від руйнівної дії атмо­сферних впливів i агресивного середовища, враховуючи вимоги санітарії та гігієни. В цей комплекс входять: склярські, штукатур­ні, малярні, шпалерні, облицювальні роботи, а також влаштуван­ня підлог.

Склярські роботи — це будівельний процес, пов'язаний з склін­ням зовнішніх та внутрішніх світлових прорізів (вікон, дверей, віт­рин, світлових ліхтарів, теплиць тощо) у будинках і спорудах з метою забезпечення їх природним освітленням, звуко- і теплоза­хистом і запроектованою декоративністю. Виконують ці роботи до початку інших опоряджувальних робіт для захисту робітників від протягів, холоду, негативної дії атмосферних опадів, а також для створення в приміщеннях належних технологічних умов для ви­конання робіт.

Штукатурні роботи — це процес покриття конструкцій або їх окремих елементів шаром штукатурного розчину (мокрою штука­туркою), або штукатурними листами заводського виготовлення (сухою штукатуркою).

Такі роботи виконують для вирівнювання поверхні конструк­цій (звичайна штукатурка), надання поверхні декоративних яко­стей (декоративна штукатурка), виконання спеціальних вимог (спеціальна штукатурка, що може бути гідро-, тепло-, звуко-, газоізоляційною або рентгенозахисною).

Монолітна штукатурка (мокра)—шар штукатурного розчину, нанесеного на конструкцію і обробленого спеціальним інструмен­том. Ця штукатурка буває проста, поліпшена i високоякісна. Чим вище категорія штукатурки, тим більша кількість робочих опера­цій, пов'язаних з їх влаштуванням.

Просту штукатурку використовують при опорядженні примі­щень складського та допоміжного призначення, поліпшену — жит­лових, промислових, адміністративних, навчальних, сільськогоспо­дарських будинків i споруд, високоякісну — громадських споруд культурного призначення, адміністративних споруд першого класу, а також фасадів.

Товщина шару простої штукатурки не повинна перевищувати 12 мм, поліпшеної — 15 мм, високоякісної — 20 мм.

Основні елементи штукатурного шару: набризк — для надійно­го зчеплення штукатурки з основою (конструкцією); грунт — для вирівнювання поверхні, в спеціальних штукатурках виконує робо­чу функцію; накривний шар — для надання поверхні хімічних і функціональних властивостей.

Шпалерні роботи — це опорядження внутрішніх поверхонь шпа­лерами, лінкрустом i синтетичними рулонними матеріалами.

Залежно від матеріалу й експлуатаційних властивостей шпа­лери поділяють на звичайні, вологостійкі та звуковбирні.



Облицювальні роботи — це роботи, пов'язані з закріпленням опоряджувальних матеріалів на лицьових поверхнях конструкцій.

Облицювальні роботи виконують як у заводських умовах, так і в умовах будівельного майданчика. Облицювання поділяється на внутрішнє і зовнішнє, воно може бути або з природного декоратив­ного каменю, або з штучних матеріалів. Як облицювальні найчас­тіше використовують такі породи каменю, як мармур, граніт, лаб­радорит, габро, вапняк, туф і піщаник; із штучних матеріалів — облицювальні плити і плитки: керамічні (матові, глазуровані, мар-муроподібні), цементно-піщані, мозаїчні, скляні, пластмасові, гіп­сові, азбестоцементні, деревні та пластикові листи.

Конструкція облицювання складається з трьох основних еле­ментів: підготовки, проміжного прошарку і облицювального по­криття. Як підготовку найчастіше використовують це­ментно-піщаний розчин, за допомогою якого вирівнюють опоря­джувальну поверхню, а як проміжний прошарок — цементно-піща­ний розчин або мастики.

Залежно від призначення облицювальні покриття можуть бути захисними, санітарно-гігієнічними і декоративними. Найчастіше ці покриття відповідають усім цим вимогам.

Технологія облицювальних робіт залежить від виду облицю­вальних матеріалів, способу їх закріплення та місця виконання ро­біт (завод чи будівельний майданчик).

Облицювальні роботи, виконувані на будівельному майданчику, поділяють на такі процеси: підготовка облицювальних матеріалів та приготування клеючих сумішей і кріплення; готування опоря­джувальної поверхні; облицювання поверхні.

Улаштування підлог — це одна з опоряджувальних операцій, до якої ставлять вимоги залежно від призначення споруди в цілому і кожного приміщення окремо. Так, у житлових приміщеннях підло­га повинна мати малий коефіцієнт теплозасвоєння; в санітарних вузлах, басейнах, магазинах — мати підвищену водостійкість; в те­атрах, бібліотеках — бути безшумною. Підлоги повинні бути довговічними та важкоспалимими, надій­но протистояти стиранню верхнього шару, мати високі показники з тепло- і звукоізоляції, хороші експлуатаційні і санітарно-гігієнічні властивості, відповідати художньо-декоративним вимогам. Підлога складається з таких основних конструктивних елемен­тів: покриття (чистої підлоги) — верхнього елемента підлоги, що сприймає експлуатаційне навантаження; прошарку — проміжного шару, що з'єднує покриття з нижніми елементами підлоги (мас­тика, клей, цементно-піщаний розчин); рівняльного шару — шару завтовшки 8...15 мм з цементно-піщаного, полімерцементного та ін­ших розчинів, ізоляційного шару — гідро-, тепло- і звукоізоляцій­ного покриття; підстильного шару (підготовки) — елемента підло­ги, що розподіляє навантаження на грунт (гравій, шлак, щебінь). Технологія влаштування підлог залежить насамперед від мате­ріалу покриття. Саме за ним підлоги поділяються на суцільні, з штучних i рулонних матеріалів. До суцільних підлог належать підлоги бетонні, мозаїчні, цементно-піщані, асфальтобетонні, металоцементні, ксилолітові, полімербетонні, наливні; до підлог із штучних матеріалів — покриття з деревини, кераміки, скла, при­родного каменю, шлакоситалу, полівінілхлоридних плиток, бетон­них плит тощо; до підлог із рулонних матеріалів — покриття з лі­нолеуму та синтетичних килимів.

Улаштування підлоги починають лише після завершення попе­редніх будівельних робіт, виконання яких може призвести до по­шкодження або руйнування підлоги, а також при плюсовій темпе­ратурі в приміщенні (в зимових умовах).

Суцільні покриття підлоги влаштовують по підстильному шару, стяжці з бетону або по залізобетонному перекриттю.

Тема 2.«Виробники обладнання та інструментів для надання опоряджувальних послуг».

Штукатурна кельма – складається зі сталевого полотна товщиною до 1,2 мм держака з коліном висотою 50 мм і дерев’яної ручки. Кельми виготовляють з полотном довжиною 190 мм. Штукатурними кельмами насипають і приблизно позують різні матеріали, перемішують сухі суміші і розчини, накидають, намащують, розрівнюють, загладжують, зрізають розчин, очищають інструмент. Інвентар.

Штукатурна лопатка – невеликі кельми з тонкими сталевими полотнами довжиною 140 мм, шириною 56 мм. Для деяких робіт полотно скорочують по довжині до 50 мм, по ширині 10...15 мм. Використовують штукатурні лопатки для розділювання архітектурних деталей, очищення інструментів розшивки тріщин і в штукатурці, підмазування.

Ковш – складається з чашки (ковш), дерев’яної річки і гачка, з допомогою якого ковш вішають на бортик ящика. Місткість ковша 0,6; 0,8; 1.0 л. Ковш виготовляють із листкової сталі товщиною 0,8...0,8 мм. Ковш з алюмінію і різних сплавів малопридатні так як до них сильно прилипає розчин, що знищує його ковзання при накиданні. Ковші використовують для нанесення розчину на різні поверхні і дозування матеріалів.

Сокіл – це щит з дерева, або листового алюмінію, товщиною 2 мм розміром 400х400мм 350х350 мм з ручкою в середині. З сокола розчин наносять на поверхню лопаткою або соколом намащують і розрівнюють поверхню.

Дерев’яний щит виготовляють з 3х-4х 10…15 мм дощок.

Півтерок – складається з полотна і ручки. Їх виготовляють із несучкуватої деревини або пресованого алюмінієвого профілю, або пінопласту. В залежності від значення вони бувають з полотном довжиною 150...2000 мм, шириною 20...150 мм товщиною 5...30 мм. Дерев’яне полотно повинно бути рівно вистругане, а краще фуговано. Півтерки служать для розрівнювання, нагладування розчину, натирання архітектурних елементів.

Інструменти для порядкування штукатурки.

Терки – використовують для затирання штукатурного шару. Вони складаються із полотна і ручки. Ручку роблять такої висоти, щоб в неї свобідно проходили пальці рук. Но не доходили при цьому до полотна 3...5 мм, на величину крупного піску. Середні розміри полотна. Терки 1300х190 мм.

Гладилки – використовують також для загладжування штукатурки. Гладилки бувають стальні або дерев’яні. Дерев’яні гладилки – це півтерки, полотно яких обтягнуто гиною. Довжина і ширина полотен гладилок бувають різні.

Пензлик – використовується для змочування поверхні, миття інструментів і других цілях. Пензлики бувають різних розмірів і форми, з волосся, морської трави, мочала. В штукатурних роботах використовують макловиці, габаритні розміри яких 250х180х80 мм.

Бучарда – металевий молоток масою до 15.% кг. На торцових сторонах бугард насічки від 16 до 36 зубчиків пірамідальної форми.

Замість зубчиків може бути нарізка в вигляді преміх лез. При обробці бугордами поверхності на них залишаються від зубців ямки, від лез – полоси. Богари використовують але наковки декоративної штукатурки на цементному в’яжучому розчині і для підготовки кам’яних, цегельних, бетонних і подібних поверхонь.

Зубила – служать для вибирання швів в кам’яній кладці, насічки декоративної штукатурки, підготовки поверхні.

Троянка і зубчатка – призначені для тої цілі, що зубила. У троенки на лезі три зубчика, у зубчатки – декілька. Виготовляють зубила, зубчатки і троенки із сталі.

Правила – призначені для розрівнювання ґрунтового і накрив очних шарів штукатурки, пробірки вертикальності опоряджувальної поверхні.

Правила в залежності від призначення виготовляються: прямі – із алюмінієвого профілю довжиною 12000, 16000, 1800 мм, ручка з дерева;

Лузкові: довжина 804 мм.

Правила для перевірки точності виконаної штукатурки роняють з дощок шириною 100 мм з одним вирізом або двома для рук. Прості правила використовують теж при витягуванні карнизів і тяг, віконних і дверних укосів, розрівняння розчину на різних поверхнях по маякам.

Сталеві щітки – дерев’яні ручки, в яких встановлена сталевий дріт призначені для чищення різних поверхонь , чищення деяких видів декоративної штукатурки.

Циклі – стальні пластинки довжиною до 200 мм з зубчиками різної висоти і ширини, служають для циклювання декоративних штукатурок, особливо теразитових.

Цвяхова щітка – кусок дошки або терка з набитими в полотно цвяхами, кінці яких виступають із-за площини дошки на 3...10 мм, що залежить від того, якої крупнисті фактуру необхідно получити. Цвяхи набивають на відстані 5...10 мм рядами або в шахматному порядку. Щітки використовують для обробки таразитових штукатурок.

Штукатурка лінійка – служить для розділки кутів, зрізання розчину, нанесеного вище рівня тяги. Лінійки виготовляють з дерева. Довжина, товщина і ширина їх бувають різні. Довга лінійка легша для роботи, так як обезпечує більш точну зрізку розчину. Один або два кінця лінійки зрізають під кутом 45о і тривають сталевий різець на одному рівні з робочою площиною лінійки. Крошка лінійки може бути плоскою –для розділювання прямокутних архітектурних блоків або закругленої – для розділювання криволінійних обломів.

Ростівки – призначені для прорізки рустов при обробці швів між плитками перекриття. Виготовляють ростовки сталеві або дерев’яні довжиною 250..300 мм. Вони мають виріз на кінці і прикріплену сталеву полоску в вигляді півкруга, яка являється різцем і служить для розрізки розчину між плитками перекриття.

Інструменти для підготовки і перевірки поверхностей.

Штукатурний молоток – в одному кінці має обушок розміром 25х25 мм на другому – вигнуті рожки з прорізами для витягування цвяхів. Молоток насаджується на ручку довжиною 300 мм. Маса молотка 600 г і ручки розшита на то, щоб можна було за два удари забивати штукатурні цвяхи.

Молоток – кулачок – з широким обушком масою до 2 кг використовують при роботі з зубилом, троянкою.

Молоток штукатурний з металевою обрязиновою ручкою – масою 1 кг служить для нанесення ударів при насічці невеликих бетонних поверхнених.

Ніж – для опоряджувальних робіт служить для виготовлення ручок інструментів, розколення здранки, обрізки кромок рогожі, різання гіпсокартонних листів, вирізання профільної дошки. Що ножа має довжину до 150 ми і вузький кінець. Ручка не повинна бути круглою, інакше вона буде крутись в руках. Ніж тримають в дерев’яному футлярі.

Ручні ножиці – для різання металу використовують для вирізання сталевих профілів до шаблонів, розрізання сітки. Більш зручні і безпечні в роботі ножиці з загнутими ручками. При роботі такими ножицями руки завжди знаходяться вище відрізаних країв сітки, що зменшує небезпеки травм.

Будівельний висок – використовують для провівщування поверхонь і провірки їх горизонтальності. Він складається з грузила і шнурка. Груз-висок в вигляді циліндра з загостреним кінцем малою не менше 200 г. Діаметр грузика 10...20 мм, що позволяє повішувати поверхні під штукатурку товщиною від 5 мм і більше. Довжина шнура – 20 м.

Будівельний рівень – для перевірки вертикальних і горизонтальних поверхонь бувають різної довжини, дерев’яні і металічні з одним або двома візирами. Рівні слід берегти від падінь, так як вони можуть розколотись або зрушаться їх вирізу.

Ватерпас – простий дерев’яний рівень з двох рейок, проставлених під прямим кутом однак до другої. Короткі ватерпаси мають довжину 600..750 мм, середні 1000...1500 мм. Ветерласи бувають прості –тільки для провірки вертикальних поверхностей і комбіновані – для провірки вертикальних і горизонтальних поверхонь.

Простий ватерпас – фугована дошка, по середині якої проведена риска або забиті шпальки і закріплений висок. Комбіновані складаються з двох рейок: довгої і короткої, яка закріплюється до довгої під кутом 90о з допомогою мира і підкосів.

Водяний рівень – використовують для провішування горизонтальних поверхонь або нанесення горизонтальних ліній на стінах. Цей рівень складається з поділками. Якщо рівень наповнити водою і приблизити трубки одна до другої на одному рівні. То налита вода повинна стояти на одних і тих самих поділках.

Кутники – бувають дерев’яні і металеві, краще з пересувною тонкою, з допомогою якої легше виміряти кути просвіту відкосів.

Розміри їх бувають різні. Кутники необхідні для розміток, пробірки кутів, виготовлення профільних дощок.

Крім розглянутих інструментів при штукатурних роботах використовують: пилку, сокиру, метр, кусачки, кліщі, напильник, бруски і т.д.

Насадка інструментів і догляд за ними.

Всі інструменти повинні бути надійно насаджені на ручки так, щоб вони не могли зіскочити в час роботи. Особливо це відноситься до ударних інструментів, молотком, кулачком, бугардом.

Молотки і кулачки – спочатку насаджують на ручку так, щоб вони перестали рухатись по ній. Після цього усаджуть молоток або кулачок, відрізають виступаючий кінець ручки, на відстані 50... 100 мм від цього кінця просвердлюють дірку діаметром 5... 7 мм, прорізують від нього двох протилежних сторонах жолобки по товщині використаного дроту .

Потім виставляють в дірку кусок дроту, загинають його так, щоб він міцно ліг в жолобки, і відрізають кінці з такими розрахунком, щоб вони виступали із-за ручки на 10...15 мм.

Бучарди – краще кріпити з допомогою кліщів і цвяхи забивати в ручку поперек отвору. В цьому випадку кінець ручки повинен виступати із-за бугарди на 20...30 мм.

Приспосіблення та інвентар.

Сталеві марки – грубі короткі сталеві цвяхи довжиною 50...70 мм, товщиною до 10 мм з шапками квадратної або круглої форми опалення замість розчинних шарах при влаштуванні маяків. Сталеві марки легко забиваються в шви цегляної і других кладок, а також в шлакобетон і другі важко цвяхові поверхні.

Маяки – бувають розчинні, дерев’яні і металічні. Розчинні маяки найбільш трудомісткі. Дерев’яні маяки – це рейки – правила із зрізом від 40х40 до 50х50 мм.

Інвентарні металічні маяки виготовляють з сталевих, дюралюмінієвих або других твердих уголків зрізом 25х25, 30х30 і 35х35 мм. З її допомогою наносять штукатурку товщиною відповідно 18, 22 і 25 мм. Робочою частиною таких маяків являється вершина уголка-усянок. До кінців уголків приварені кошики з прорізами довжиною 60...70, в яких рухається сталевий штир з гайкою.

Малки – івикористовують для розрівнювання розчину між дерев’яними маяками на стінах, стелі, відкосах, заглушках. Для розрівнювання розчину між дерев’яними масками, які по висоті більші товщини штукатурки, використовують прості або розвідні малки з відрізами такої глибини, яка відповідає товщині розчину. Розвідні малки дають можливість розрівнювати розгин між масками, тамованими на відстані 1,2...2 мм.

Зажими – призначені для закріплення правил до поверхності. Простими зажимами кріплять правила при витягуванні тяг, обробці дверних та віконних відкосів.

Вони складаються з штиря квадратного або прямокутного зріз довжиною від 150 до 200 мм і лапки з отворами по формі штиря, яка надівається на штир. Складні зажими складаються з штиря, скоби і двох болтів. Штир забивають в площину, надівають на нього скобу, кріплять її до штиря болтам, ставлять в скобу правило або дерев’яний маяк і закріплюють другим ботом.

Шаблони – служать для витягування тяг (карнизів, поясків). Вони бувають різних розмірів і конструкції.

Розгинні ящики – призначені для приготовлення і зберігання сухих умілей і розгинів. Вони бувають металеві і дерев’яні. Металевий штукатурний малий ящик для зберігання розчину на робочому місця має розміри 600х400х220 мм, об’ємом 0,35 м3. Сита – служать для просівання сипучих матеріалів і процідження розчинів. Сита можна натягнути на круглу обойму або набити на прямокутну дерев’яну раму з ручками, або просто зв’язати кінці сітки, обв’язати їх тканиною.



infonko.ru/oksigenoterapiya-girudoterapiya.html infonko.ru/oksiproizvodnie-spirti-karbonilnie-soedineniya-karbonovie-kisloti.html infonko.ru/oktanovie-chisla-nekotorih-uglevodorodov.html infonko.ru/oktyabrskaya-revolyuciya-i-ustanovlenie-sovetskoj-vlasti-v-kazahstane.html infonko.ru/oktyabrskaya-revolyuciya-v-rossii.html infonko.ru/oktyabrskaya-socialisticheskaya-revolyucii-1917-g-v-rossii.html infonko.ru/oktyabrskie-sobitiya-1917-g-sverzhenie-vremennogo-pravitelstva-ii-sezd-sovetov.html infonko.ru/oktyabrskie-sobitiya-1993g-prinyatie-konstitucii-rossijskoj-federacii.html infonko.ru/oktyabrskie-sobitiya-v-donbasse.html infonko.ru/oktyabrskij-perevorot-v-rossii-1917-g.html infonko.ru/oktyabrya-1922-g-vcik-utverdil-polozhenie-o-sudoustrojstve-rsfsr-polozhivshee-nachalo-novoj-sudebnoj-reforme-polozhenie-vvodilos-v-dejstvie-na-vsej-territorii-rsfsr-s-1-yanvarya-1923-g.html infonko.ru/oktyabrya-dostoinstvo-cheloveka.html infonko.ru/oktyabrya-indiya-bombej-puttaparti.html infonko.ru/oktyabrya-i-osvobodil-narodi-evropi-ot-korichnevoj-chumi.html infonko.ru/okunevoj-yuliej-aleksandrovnoj.html infonko.ru/o-kurse-lecheniya-v-sankt-peterburgskom.html infonko.ru/o-kursovih-rabotah-po-kursu-innovacionnij-menedzhment.html infonko.ru/oladi-iz-tvoroga-babushkini.html infonko.ru/old-port-basins-on-aerial-photo-and-map-table.html infonko.ru/oleg-kak-o-kakih-o-teh-o-kotorih-ti-umalchivaesh-.html