INFONKO.RU

Визначення дирекційних кутів і азимутів.

В кожній точці місцевості можна провести три напрями на північ:

а) істинний (географічний) меридіан покаже на північний географічний полюс;

б) магнітний меридіан покаже на північний магнітний полюс;

в) вертикальна лінія кілометрової сітки – на північний географічний полюс за осьовим меридіаном зони.

Істинний меридіан (рис. 3а) – лінія перетину поверхні Землі площиною,

проведеною через дану точку і земну вісь.

Магнітний меридіан (рис. 3б) – напрям силових ліній магнітного поля Землі в даній точці – показує стрілка компаса.

Вертикальна лінія координатної сітки (рис. 3в) – лінія, яка паралельна до осьового меридіана зони.

Рисунок 3. Положення полярних осей:

А) істинний меридіан; б) магнітний меридіан; в) вертикальна лінія кілометрової сітки.

В залежності від того, який напрям прийнято за початковий, розрізняють три види кутів: істинний азимут, магнітний азимут і дирекційний кут.

Азимут Азимути та дирекційні кути завжди вимірюються за ходом

годинникової стрілки від 0°до 360° від північного напряму відповідної полярної осі до напряму на ціль.

Істинний азимут (Аі) – кут між північним напрямом істинного меридіана (східною чи західною рамкою карти) і напрямом на ціль.

Магнітний азимут (Ам) – кут між північним напрямом магнітного меридіана (зафіксованою магнітною стрілкою компаса) і напрямом на ціль.

Дирекційний кут (α) – кут між північним напрямом вертикальної лінії кілометрової сітки і напрямом на ціль.

Схема зображення істинного і магнітного азимутів з дирекційним кутом та їх взаємозв’язок показано на рис. 4.

Рисунок 4. Зображення на схемах і взаємозв’язок істинного (Аі) і магнітного азимутів (Ам), дирекційного кута (α), магнітного схилення (δ),

зближення меридіанів (γ) і поправки напряму (ПН)

Для вимірювання на карті істинного азимута транспортиром необхідно:

а) точки, між якими вимірюється істинний азимут, з’єднати прямою лінією;

б) між точками провести істинний меридіан, з’єднавши однойменні мінути на північній і південній рамках карти, або лінію, що поєднує точки, продовжити до перетину із західною або східною (що ближче) рамкою карти;

в) у точці перетину істинного меридіана з проведеною прямою лінією транспортиром виміряти кут за ходом годинникової стрілки від північного напряму істинного меридіана до напряму на ціль.

Для вимірювання на карті дирекційного кута транспортиром треба:

а) з’єднати прямою лінією точки на карті, між якими вимірюється дирекційний кут.

б) у будь-якій точці перетину проведеної прямої з вертикальною лінією кілометрової сітки виміряти транспортиром кут за ходом годинникової стрілки від її північного напряму до напряму на ціль (рис. 5).

Рисунокм 5. Визначення дирекційних кутів на карті за допомогою транспортира: а) більше 180°; б) до 180°



Артилерійським кругом (рис.5) дирекційні кути на карті вимірюють так само, як і транспортиром. Центр круга встановлюють на точку, а нульовий радіус – на північний напрям вертикальної лінії кілометрової сітки або паралельно до неї. Навпроти прокресленої на карті лінії зчитують за червоною внутрішньою шкалою круга значення дирекційного кута в поділках кутоміра. Середня помилка вимірювання кутів артилерійським кругом складає 0-03 (10').

Рисунок. 5. Артилерійський круг

Складання схеми маршруту.

Підготовка даних для руху за азимутамипроводиться на карті та включає: вивчення місцевості і вибір маршруту руху, вибір орієнтирів на ділянках маршруту, вимір відстаней до них, визначення магнітних азимутів між обраними орієнтирами, складання й оформлення схеми (таблиці) руху. Обрані орієнтири на карті обводять кружками і з'єднують прямими лініями.

Визначення магнітних азимутів здійснюється, як правило, за допомогою транспортира. Для цього роблять так (рисунок 6):

з'єднують орієнтири (перший і другий, другий і третій) прямими лініями і продовжують їх до перетину з однією із вертикальних ліній кілометрової сітки;

на малюнку напрямок сарай-яма перетнув лінію кілометрової сітки, позначену числом 61, а напрямок сарай-міст перетнув лінію кілометрової сітки, позначену числом 60;

прикладають транспортир до вертикальної лінії кілометрової сітки так, щоб його центр на лінійці збігся з точкою перетину напрямку між орієнтирами з вертикальною лінією кілометрової сітки, а крайні поділки шкали транспортира (0 і 180°) сполучилися з напрямком цієї лінії;

Рисунок 6.Вимір на карті кута від північного напрямку вертикальної лінії кілометрової сітки до напрямку на місцевий предмет:

а – дирекційний кут напрямку на міст дорівнює 275°;

б – дирекційний кут напрямку на яму дорівнює 65°

за рухом годинникової стрілки від північного напрямку вертикальної лінії до перетину з напрямком на предмет відраховують за шкалою транспортира шуканий кут (на мал. 139, б він дорівнює 65°). Цей кут називається дирекційним кутом. Якщо вимірюваний кут буде більше 180°, то в цьому випадку транспортир повертають півколом уліво і, зробивши відлік за рухом годинникової стрілки, додають до отриманого відліку 180°. На мал. 139, а вимірюваний кут між предметами сарай-міст буде дорівнювати 275° (95° + 180° = 275°).

До отриманого значення кута вносять поправки напрямку зі зворотним знаком, що береться з поміщеного на карті креслення та складається з магнітного відмінювання і зближення меридіанів (рисунок 7), і отримують значення магнітного азимута.

Виправлення напрямку
Зближення меридіанів
Магнітне відмінювання
Зближення меридіанів а) східне (+); б) західне (-)
Магнітне відмінювання а) східне (+); б) західне (-)
Відмінювання на 1982 р. Східне 6° .Середнє зближення меридіанів західне 2° . При прикладанні бусолі (компаса) до вертикальних ліній координатної сітки середнє відхилення магнітної стрілки (виправлення напрямку) східне 8°.
прибу меридіан ває

Рисунок 7. Відмінювання магнітної стрілки, зближення меридіанів і виправлення напрямку

На мал. 140, б обмірюваний кут сарай-яма дорівнює 65°, поправка напрямку дорівнює +8° (6°+2°=8°), магнітний азимут дорівнює 57° (65°-8°=57°).

Якщо рух буде відбуватися в пішому порядку, то відстань у метрах переводиться в пари кроків. Для цього відстань між орієнтирами в метрах поділяється на довжину своєї пари кроків. Наприклад, при довжині пари кроків 1,5 м відстань між першим і другим орієнтирами дорівнює 633 (950:1,5 = 633) парам кроків.

Отримані дані для руху за азимутами оформляються у вигляді схеми маршруту. Іноді замість схеми складається таблиця, яка відповідно до нашого прикладу буде мати вигляд (табл. 22).

У тих випадках, коли потрібно витримати лише загальний напрямок руху, наприклад напрямок наступу, підготовка даних для руху спрощується і зводиться до визначення азимута одного напрямку, за яким ведеться наступ. Найчастіше це буде робитися не на карті, а безпосередньо на місцевості; азимут напрямку наступу в цьому випадку оголошується усно, схема (таблиця) руху не складається.

Рух за азимутами здійснюється як у пішому порядку, так і на машинах. Порядок руху за азимутами у пішому порядку розглянемо на прикладі, наведеномунарисунку 8.

Рисунок 8. Схема маршруту для руху за азимутами



infonko.ru/modeli-ekonomicheskogo-rosta.html infonko.ru/modeli-elektrovakuumnih-lamp-i-tranzistorov.html infonko.ru/modeli-formirovaniya-portfelya-investicij.html infonko.ru/modeli-i-cennostnie-orientacii-sovremennoj-socialnoj-politiki-v-rossii.html infonko.ru/modeli-i-konstrukcii-realnosti.html infonko.ru/modeli-i-metodi-prinyatiya-reshenij.html infonko.ru/modeli-i-metodi-rascheta-linij-osnashennih-raspredelitelnimi-konvejerami.html infonko.ru/modeli-i-metodi-resheniya-zadach.html infonko.ru/modeli-imidzhevoj-kommunikacii.html infonko.ru/modeli-innovacionnogo-predprinimatelstva.html infonko.ru/modeli-integrirovannogo-obucheniya-integraciya-i-differenciacii.html infonko.ru/modeli-is-na-osnove-nejronnih-setej.html infonko.ru/modeli-kommunikacii-v-drugih-oblastyah-gumanitarnogo-znaniya.html infonko.ru/modeli-kommunikacii-v-massovoj-kulture.html infonko.ru/modeli-konsultativnoj-psihologii.html infonko.ru/modeli-kulturi-civilizacij-drevnego-vostoka.html infonko.ru/modeli-linejnogo-programmirovaniya.html infonko.ru/modeli-makroekonomicheskogo-ravnovesiya.html infonko.ru/modeli-massovoj-kommunikacii.html infonko.ru/modeli-mehanizmov-poiska-v-dokumentalnih.html