INFONKO.RU

Розрахункові значення геометричних параметрів

7.5.1 Розрахункові значення розмірів та інших геометричних характеристик приймаються такими, що дорівнюють номінальним значенням, вказаним у проекті, якщо мінливість цих характеристик неістотна або вже врахована при нормуванні розрахункових значень характеристик міцності згідно з 7.4.3.

7.5.2 Якщо мінливість геометричних характеристик істотно впливає на надійність конструкцій (наприклад, як вплив мінливості початкових вигинів на несучу здатність при перевірці стійкості стрижневих і пластинчастих елементів), то впливові розрахункові значення відповідних геометричних параметрів повинні визначатися на підставі статистичної обробки результатів вимірювань. При цьому слід враховувати прийняті процедури контролю і встановлені в нормативно-технічній документації допуски.

Коефіцієнти моделі та відповідальності

7.6.1 Невизначеність розрахункової моделі може бути оцінена в результаті випробувань або шляхом порівняння результатів розрахунку наближеної та більш точної моделі. Ця невизначеність враховується введенням коефіцієнта надійності моделі γd, який враховує невизначеність розрахункової схеми та інші аналогічні обставини (наприклад, чутливість конструкції до локальних руйнувань, початкові недосконалості або підвищену швидкість зношування) та приймається як множник до розрахункового значення навантаження.

Коефіцієнт надійності моделі може бути розділений на два множники, які відображають невизначеність розрахункової моделі щодо навантажувальних ефектів γsd та несучої здатності γrd, хоча таке розділення не є обов'язковим або враховується самою розрахунковою моделлю, вибраною заздалегідь "із запасом".

7.6.2 Коефіцієнт γd (або γSd і γRd) відображає фактори, які для спрощення розрахунку, передбаченого нормами, не враховуються прямим шляхом (врахування повзучості і впливу піддатливості з'єднань, пластичних властивостей матеріалу тощо). Крім того, ці коефіцієнти можуть враховувати фактори, які взагалі не розглядаються розрахунковою моделлю (агресивність середовища, вплив корозії тощо).

7.6.3 У нормах проектування, якими визначаються коефіцієнти моделі, потрібно вказати ту розрахункову схему, до якої вводяться значення цих коефіцієнтів. При використанні уточнених (в порівнянні з зазначеною) розрахункових моделей допускається відповідним чином зменшувати значення γd (або γSd і γrd).

7.6.4 Коефіцієнт надійності за відповідальністю (коефіцієнт відповідальності) γn визначається залежно від класу наслідків (відповідальності) об'єкта (див. 5.1 і 5.2) і типу розрахункової ситуації згідно з таблицею 5. У розрахунках, де не використовується розрахункове значення навантаження Fd (наприклад, при оцінці даних випробувань), коефіцієнт відповідальності приймається за одиницю.



Таблиця 5

Клас наслідків (відповідальності) Категорія відповідальності конструкції Значення уп, які використовуються в розрахункових ситуаціях
усталених перехідних аварійних
перша група граничних станів друга група граничних станів перша група граничних станів друга група граничних станів перша група граничних станів
СС3 А 1,250 1,000 1,050 0,975 1,050
Б 1,200 1,000
В 1,150 0,950
СС2 А 1,100 0,975 0,975 0,950 0,975
Б 1,050 0,950
В 1,000 0,925
СС1 А 1,000 0,950 0,950 0,925 0,950
Б 0,975 0,925
В 0,950 0,900
Примітка 1. Якщо у нормах проектування певних типів будівель або споруд не наведено конкретних рекомендацій щодо розподілу конструкцій за категорями відповідальності відповідно класів наслідків (відповідальності), дозволяється їх відносити до категорії Б. Примітка 2. Для тимчасових будівель і споруд із встановленим терміном експлуатації до трьох років значення приймаються як для об'єктів класу 4В незалежно від класу наслідків (відповідальності) конструкції.

7.6.5. Для конструкцій масового застосування встановлюється, як правило, одне значення коефіцієнта γn з яким ця конструкція повинна використовуватися незалежно від класу наслідків (відповідальності) об'єкта, де вона фактично застосована.

ІМОВІРНІСНИЙ РОЗРАХУНОК НАДІЙНОСТІ

Імовірнісний розрахунок надійності може виконуватися додатково до нормативних проектних розрахунків за методом граничних станів для унікальних та особливо відповідальних конструкцій, якщо це вказано в завданні на проектування, виданому замовником проекту й погодженому з генеральним проектувальником.

Вимоги щодо виконання розрахунку наведені у додатку В.

КОНТРОЛЬ ТА НАГЛЯД

Загальні положення

9.1.1 Для досягнення і підтримки встановленого даними Нормами рівня надійності і безпеки необхідно здійснювати ефективний контроль на всіх етапах життєвого циклу конструкцій; будівель і споруд.

Мета контролю полягає в перевірці відповідності фактичних характеристик об'єкта встановленим для нього вимогам.

9.1.2 Контрою підлягають процеси створення й використання об'єкта, а також результати реалізації цих процесів, а саме:

- виконання вишукувальних робіт;

- розроблення проекту;

- виготовлення матеріалів і виробів;

- зведення будівельного об'єкта;

- технічна експлуатація, ремонти, реконструкція.

9.1.3 Результати контролю використовуються для прийняття рішень щодо можливості завершення процесу чи використання його результатів або ліквідації знайденої невідповідності.

9.1.4 У період зведення і експлуатації об'єкта для попередження аварій, своєчасного виявлення пошкоджень та інших дефектів, а також для покращення умов експлуатації необхідно забезпечувати постійний нагляд (моніторинг) за станом об'єкта й прилеглої території.

9.1.5 Об'єкти класу наслідків (відповідальності) СС3, руйнування яких може привести до катастрофічних наслідків, необхідно обладнувати автоматичними системами моніторингу і управління (АСМУ). До складу АСМУ повинна входити система технічної діагностики будівельних конструкцій, яка містить захищені від пошкоджень:

- первинні прилади для отримання інформації відносно зміни положення (переміщення) і стану (деформація, температура тощо) об'єкта нагляду;

- вторинні прилади для обробки отриманої інформації (наприклад, комп'ютерна система аналізу стану об'єкта, яка містить контрольні нормативи і правила прийняття рішень);

- сигнальні пристрої;

- лінії зв'язку між приладами і пристроями.

Необхідність застосування таких систем і вимоги до них повинні бути встановлені нормами проектування або правилами експлуатації відповідних об'єктів.

Контроль параметрів

9.2.1 Для контролю відповідності параметрів будівельного об'єкта або його елементів вимогам надійності та безпеки в нормативних документах повинні бути наведені контрольні умови, як правило, у виді

, (2)

де gк – контрольна функція;

– параметри, що контролюються (наприклад, параметри міцності);

– умовні контрольні значення характеристик зовнішнього середовища (наприклад, навантаження та інші впливи);

– граничне значення gк, що визначає умови приймання.

9.2.2 Контроль може бути суцільним або вибірковим. При суцільному контролі перевіряється кожна одиниця продукції, тобто кожен об'єкт контролю (виріб, конструкція, будівля чи споруда), а при вибірковому – певна частина партії однорідних об'єктів.

9.2.3 При суцільному контролі кожна одиниця продукції визнається якісною і приймається або визнається неякісною і не приймається. Зазвичай, якщо використовуються кількісні критерії, то вони зв'язуються із заданими допусками, які визначаються у відповідній нормативній і (або) технічній документації.

9.2.4 Процедура вибіркового контролю, як правило, містить такі етапи:

- розподіл продукції за партіями;

- відбір зразків із партії;

- випробування або інші способи отримання необхідних даних про властивості зразків;

- статистична оцінка отриманих даних;

- рішення про приймання, відбракування або проведення додаткового контролю.

9.2.5 Партія повинна формуватися так, щоб її можна було розглядати як однорідну стосовно властивості, яка контролюється. Зокрема, усі одиниці продукції в партії повинні бути вироблені (зведені, змонтовані тощо) в ідентичних умовах.

9.2.6 Всередині кожної партії декілька одиниць відбираються як зразки для випробувань. Кількість зразків, що відбираються (абсолютна або відносна), повинна зазначатись у нормативній і (або) технічній документації на контроль.

9.3 Процес контролю і його планування

9.3.1 Весь будівельний процес від проектування до прийняття в експлуатацію слід ділити на етапи, кожен з яких має завершуватися контролем якості виконаних робіт. Роботи наступного етапу не можна розпочинати до завершення контролю та отримання результатів попереднього етапу. Ці етапи, як правило, узгоджуються з тими технологічними етапами, коли одна фаза будівельного процесу змінюється іншою або коли відповідальність переходить від одного виконавця до іншого.

Кількість етапів і перелік контрольних операцій, що виконуються, визначаються залежно від класу наслідків (відповідальності) будівлі (споруди) і конструктивного елемента відповідно до вказівок норм проектування і правил виконання робіт. У проектній документації можуть бути вису­нуті додаткові вимоги щодо збільшення числа контрольних операцій, зміни обсягу вибіркового контролю або заміни його на суцільний, а також щодо оцінки результатів перевірок.

9.3.2 На кожному етапі виконуються контрольні операції, які гарантують необхідну якість виконаних робіт і забезпечують можливість якісного виконання робіт наступної стадії будівельного процесу. Поетапний перелік контрольних операцій відображається у планах контролю якості.

При контролі на стадії проектування, як правило, необхідно перевіряти щоб:

- вимоги і умови, прийняті при проектуванні, відповідали чинним нормам;

- використана розрахункова модель була коректною і обчислення за нею проведені без помилок;

- креслення та інша проектна документація відповідала результатам розрахунку і вимогам норм;

- технічні рішення з питань, що не регламентуються вимогами нормативних документів, прийняті обґрунтовано.

При контролі матеріалів і виробів, а також робіт на будівельному майданчику необхідно завчасно визначити:

- відповідальних за контроль;

- об'єкти контролю;

- перелік і склад контрольних процедур;

- тип контрольної процедури, критерії контролю і правила приймання або відбракування;

- вимоги до документування результатів контролю.

Обов'язковому контролю підлягають ті проміжні результати робіт, які в подальшому стають недоступними для контролю (приховані роботи). Перелік прихованих робіт, які підлягають контролю і відповідному документуванню, повинен бути наведений у правилах виконання робіт.

9.3.3 Організації та особи, відповідальні за проектування і зведення об'єкта, несуть відповідальність за всі контрольні заходи, які повинні виконуватися в процесі виконання робіт. Вони можуть передавати свої контрольні функції (але не відповідальність) кваліфікованим спеціалістам або незалежним консультантам, особливо, якщо:

- треба вирішувати складні або вузько спеціальні проблеми;

- об'єкт має класи наслідків (відповідальності) СС3 чи СС2 і його відмова наражає на небезпеку велику кількість людей або призведе до втрати значних матеріальних цінностей.

9.3.4 Внутрішній контроль виробника може стосуватися роботи проектної організації, виробництва матеріалів і виробів на заводі, робіт на будівельному майданчику. Цей контроль здійснюється організацією, що виконує відповідні роботи, але виробництво та контрольні операції обов'язково повинні здійснюватися різними підрозділами та особами.

9.3.5 Додатковий (по відношенню до внутрішнього контролю) контроль органів нагляду, а також сертифікація будівельної продукції проводяться відповідно до регламенту, який встановлюється будівельним законодавством або спеціальними нормативними документами, що затверджуються органами нагляду.

Цей контроль, як правило, здійснюється стосовно найбільш важливих частин об'єкта (наприклад, конструкцій категорії А за 5.2.1). Щодо інших (менш важливих) частин будівель та споруд, то додатковий контроль полягає в перевірці проведення внутрішнього контролю виробника згідно з прийнятими правилами.


Додаток А

(довідковий)



infonko.ru/osnovnie-metodi-issledovaniya.html infonko.ru/osnovnie-metodi-i-tipi-sistem-zakritiya-rechevih-soobshenij.html infonko.ru/osnovnie-metodiki-obucheniya-igre-na-saksofone-mladshih-shkolnikov.html infonko.ru/osnovnie-metodiki-pchelouzhalenij.html infonko.ru/osnovnie-metodi-korrekcionnogo-obucheniya.html infonko.ru/osnovnie-metodi-krepleniya-detalej-niza-k-verhu-zatyanutoj-obuvi.html infonko.ru/osnovnie-metodi-lecheniya-peritonita-obshie-i-mestnie-konservativnie-i-operativnie-metodi-lecheniya.html infonko.ru/osnovnie-metodi-miniatyurizacii-ustrojstv-elektropitaniya.html infonko.ru/osnovnie-metodi-obsledovaniya.html infonko.ru/osnovnie-metodi-ocenki-investicionnih-proektov.html infonko.ru/osnovnie-metodi-ocenki-riskov.html infonko.ru/osnovnie-metodi-ozdorovitelnoj-trenirovki.html infonko.ru/osnovnie-metodi-pedagogicheskoj-psihologii.html infonko.ru/osnovnie-metodi-primenyaemie-v-centrah-ocenki.html infonko.ru/osnovnie-metodi-psihofiziologicheskogo-issledovaniya.html infonko.ru/osnovnie-metodi-psihoterapii.html infonko.ru/osnovnie-metodi-razdeleniya-i-videleniya-veshestv.html infonko.ru/osnovnie-metodi-regulirovaniya-platezhnogo-balansa.html infonko.ru/osnovnie-metodi-rentgenostrukturnogo-analiza.html infonko.ru/osnovnie-metodi-ritmodvigatelnoj-terapii.html