INFONKO.RU

Напрямки діяльності ВТО у контексті сприяння сталому розвитку туризму

Програми діяльності Всесвітньої туристичної організації згруповані у шість категорій, зокрема: статистика та ринкові відносини, захист навколишнього середовища та планування туристичної діяльності, забезпечення якості послуг, навчання та підвищення кваліфікації кадрів у галузі туризму, комунікація та документація.

Першочерговим напрямком діяльності Всесвітньої туристичної організації є співробітництво з метою розвитку, зокрема впровадження ноу-хау в галузі туризму у країнах, що розвиваються. У цій сфері ЮНВТО активно співпрацює з Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй, надаючи фінансову та технічну допомогу в формуванні сучасної туристичної індустрії. На прохання держав-членів, Всесвітня туристична організація створює та реалізовує різноманітні проекти з метою розвитку туризму.

Головним принципом усіх проектів є отримання економічної вигоди з одночасним збереженням навколишнього середовища та культурної спадщини, а також залучення місцевих органів влади та суспільства.

Статистика та ринкові відносини мають надзвичайне значення в галузі туризму. Для держав-членів, приватних підприємств, що діють у туризмі, університетів, консалтингових фірм та засобів масової інформації Всесвітня туристична організація є джерелом найдостовірнішої інформації про стан туристичної індустрії у світі та прогнозування її розвитку. Зібрані інформаційні дані публікуються у багатьох інформаційних джерелах, серед яких найважливішими є: «Щорічник туристичної статистики», «Статистичний збірник», «Барометр міжнародного туризму». Всесвітня туристична організація опрацювала міжнародні статистичні стандарти, які у 1993 р. були затверджені Організацією Об’єднаних Націй та реалізуються державами-членами у всьому світі. Контролюючи та аналізуючи розвиток туризму, Організація публікує окремо для кожного регіону світу прогнози та тенденції розвитку туристичної індустрії. Також вона здійснює дослідження обсягу витрат на туристичну галузь, особливо на розвиток туризму, результати яких представлені у щорічнику «Budgets & Marketing Plans of National Tourism Administrations».

У категорії захисту навколишнього середовища та планування туристичної діяльності Всесвітня туристична організація тісно співпрацює з урядами держав-членів та іншими організаціями. Ця діяльність має на меті опрацювання програм розвитку, які б не завдавали шкоди навколишньому середовищу.

Варто додати, що Всесвітня туристична організація видає значну кількість посібників та інших публікованих матеріалів у сфері охорони навколишнього середовища. До найважливіших відносять: «Основні принципи розвитку національних парків» – посібник з питань розвитку туристичної індустрії в межах окремих національних парків, «Сталий розвиток туризму» – публікація, що має на меті сприяння всебічному уявленню про концепцію сталого розвитку туризму, «Посібник з планування на місцевому рівні, що слід знати менеджерам з туризму: показники сталого розвитку» – універсальний методологічний посібник для органів місцевої влади, котрі прагнуть розвивати туристичну індустрію у межах свого регіону.



Якість туристичних послуг є тією особливістю туристичної діяльності, яка забезпечує переваги на цьому надзвичайно конкурентному ринку. Всесвітня туристична організація визначила ключові детермінанти підвищення якості:

- досягнення конкурентоспроможності через лібералізацію ринку;

- забезпечення доступності туристичних послуг, особливо для туристів з обмеженими можливостями;

- підвищення безпеки, зокрема в охороні здоров’я;

- підвищення технічних стандартів.

Сфера комунікації та документації у діяльності Всесвітньої туристичної організації забезпечує підтримання постійних контактів з усіма членами, зокрема з допомогою брошур «WTO News», які публікуються кожні два місяці, а також через участь у найбільших туристичних виставках (Берлін, Лондон, Мадрид). Також усі зацікавлені діяльністю Всесвітньої туристичної організації можуть користуватися даними, розміщеними на інтернет-сторінці Організації чи її газетних публікаціях. Щорічно публікуються десятки доповідей, книг та інших матеріалів, а доходи із продажу публікацій Всесвітньої туристичної організації становлять значну частку бюджету Організації.

У діяльності Всесвітньої туристичної організації надзвичайно важливу роль відіграють Регіональні комісії, які забезпечують первинні контакти між Організацією та її членами. Представники Комісій, у якості послів Всесвітньої туристичної організації, зустрічаються з органами влади в галузі туризму з державами свого регіону, допомагаючи їм аналізувати проблеми, які перед ними постають та шукати шляхів їхнього вирішення. Вони організовують семінари з конкретних питань, актуальних для держав певного регіону, а також представляють на туристичних виставках та допомагають учасникам туристичного процесу налагоджувати контакти з органами державної влади.

Регіональні комісії проводять зустрічі щонайменше один раз на рік, щоб обговорити діяльність Всесвітньої туристичної організації та визначити пріоритети на майбутнє. Під час саме таких зустрічей з’явилася ініціатива створення, під егідою ЮНВТО, двох проектів: «Шовковий шлях» та «Невільницький шлях».

Всесвітня туристична організація підтримує розвиток сталого туризму на Шовковому шляху протягом багатьох років. Цей План дій підсилює прихильність ЮНВТО до роботи із зацікавленими сторонами для стимулювання інвестицій у рамках Шовкового шляху та сприяння захисту культурних та природних ресурсів і скороченню рівня бідності. Викладені в ньому стратегії розраховані на спільну діяльність, а його успіх залежатиме від активної участі і постійної підтримки з боку туристичної індустрії на всіх стадіях їхньої реалізації.

Протягом десятиліть туризм демонстрував поступальне зростання та значну диверсифікацію і став одним із найбільш швидко зростаючих секторів економіки у світі. Сьогодні обсяг туристичного бізнесу прирівнюється або навіть перевищує експорт нафти, продуктів харчування чи автомобілів. На частку індустрії туризму сьогодні припадає 5% всесвітнього обсягу ВВП і 30% всесвітнього обсягу експорту послуг (1 трильйон дол. США на рік), а також вона створює одне з дванадцяти робочих місць у світі.

Всі учасники туристичного процесу відіграють важливу роль, беручи участь в ініціативах, представлених у Плані дій, та створення більш світлого майбутнього для туризму на Шовковому шляху.

Відомий як «найбільший маршрут в історії людства», древній Шовковий шлях був першим сполучним мостом між Сходом і Заходом і став важливим інструментом для торгівлі між древніми імперіями Китаю, Індії, Персії та Риму.

Ця мережа доріг була каналом для контактів між людьми та культурами, заохочуючи діалог та обмін в галузі мистецтва, релігії та технологій.

Володіючи різноманітною історико-культурною спадщиною та багатством природних туристичних пам’яток, що тягнуться вздовж 12 тис. км давніх доріг.

Країни Шовкового шляху мають унікальну можливість сприяти спільному отриманню економічних вигод, об’єднуючи свої зусилля та співпрацюючи в таких сферах, як: маркетинг, розробка спільного туристичного продукту, розвиток туристичних маршрутів, спрощення туристичних візових та транскордонних формальностей. План дій по Шовковому шляху 2012/2013 створений як платформа для цих ініціатив, а його метою є забезпечення зростання туристичних потоків, збільшення термінів перебування відвідувачів і збільшення доходів від туризму в усіх регіонах Шовкового шляху. План дій по Шовковому шляху повинен забезпечити спільну платформу для здійснення скоординованого маркетингу та нарощування потенціалу, з метою підвищення ролі туризму на Шовковому шляху та сприяння сталому, відповідальному та конкурентоспроможному процесу розвитку туризму на міжнародному рівні.

Ще одним, не менш важливим, напрямком діяльності Всесвітньої туристичної організації є періодичне проведення міжнародних конференцій на тему найважливіших проблем та майбутнього міжнародного туризму. Однією з них була, організована на десяту річницю прийняття Статуту Всесвітньої туристичної організації, Всесвітня туристична конференція в Манілі, по закінченні якої була прийнята Манільська декларація.

На шляху досягнення своїх цілей діяльність Всесвітньої туристичної організації охоплює широкий спектр питань, які відображені у затверджених нею деклараціях (Манільській декларації з туризму та миру 1980 року, «Акту Акапулько» 1982 року, Хартії з туризму та Кодексу поведінки туриста (Софія, 1985 року), Гаагської декларації з туризму 1989 року та, підписаного в Чілі у 1999 році, Глобального етичного кодексу туризму, а також на основі програм діяльності Всесвітньої туристичної організації, які приймаються нею кожні два роки. Організація проводить активну політику і в наступних напрямках:

- спрощення туристичного обміну та формальностей;

- забезпечення безпеки та захисту туристів;

- визначення та уніфікація законодавчої бази у питаннях регулювання

- туризму, зокрема в умовах надзвичайних ситуацій (стихійних лих, епідемій);

- допомоги у формуванні державної політики з метою раціональної

- взаємодії між усіма учасниками туристичної діяльності;

- розвитку регіональних туристичних програм;

- забезпечення доступності туризму, зокрема для людей з обмеженими

- можливостями;

- боротьби з організованим секс-туризмом, а також захисту дітей від

- сексуальної експлуатації з комерційною метою.

Всесвітня туристична організація активно співпрацює з Конференцією ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) та Всесвітньою торговою організацією (ВТО). Одним з напрямків такої співпраці є розроблення та реалізація програми сприяння представникам державного та приватного сектора у визначенні та реалізації єдиних стандартів у сфері якості туристичних послуг, які вони надають. Головним завданням Всесвітньої туристичної організації є створення умов для того, щоб пов’язати правила та положення Генеральної угоди про торгівлю послугами із заходами щодо лібералізації торгівлі туристичними послугами та здійснення ефективної торгівельної політики у галузі туризму.

Особливої уваги заслуговує Глобальний етичний кодекс туризму, який став результатом тривалого консультативного періоду. Метою створення Кодексу стало узагальнення численних декларацій та інших актів Всесвітньої туристичної організації, які стосувалися різних проблем розвитку її членів у галузі туризму. Глобальний етичний кодекс містить десять головних ідей, які пов’язані із політичним, економічним, соціальним та гуманітарним значенням туризму для сучасного суспільства. До них відносять:

– внесок туризму у взаєморозуміння та повагу між народами;

- туризм як фактор індивідуального та колективного удосконалення;

- туризм як фактор сталого розвитку;

- туризм – галузь, яка використовує культурну спадщину людства та

- робить свій внесок у її збагачення;

- туризм – діяльність, що несе вигоду для держав, які приймають туристів;

- обов’язки учасників туристичного процесу;

- право на туризм;

- свобода туристичних подорожей;

- права працівників та підприємців у туристичній індустрії;

- реалізація принципів Глобального етичного кодексу туризму.

Всесвітній комітет з етики туризму здійснює наступні функції:

1. проведення моніторингу, оцінки та надання інформації стосовно дотримання принципів Глобального етичного кодексу туризму;

2. проведення досліджень та публікація доповідей, рекомендацій та зауважень з етичних питань, пов’язаних з туристичною діяльністю;

3. внесення пропозицій та схвалення текстів угод та інших юридичних документів з певних питань, що відносяться до положень Етичного кодексу.

ЮНВТО заохочує здійснення Глобального етичного кодексу туризму з тим, щоб держави-члени, туристичні центри та підприємства максимізувати позитивний економічний, соціальний і культурний ефект від туризму, і повною мірою використовували надані їм вигоди, і в той же час мінімізували його негативний соціальний та екологічний вплив.

У 2000 – 2002 рр. Всесвітня туристична організація разом із ЮНКТАД розробила програму «Cталий розвиток – запорука викорінення злиднів», спрямована на вирішення двох взаємопов’язаних завдань: сталого розвитку туризму, акцентуючи на залученні туристичного потенціалу країн, що розвиваються, а також викоріненні злиднів.

Діяльність з реалізації програми визначається наступними пунктами резолюції Всесвітньої туристичної організації:

- спрямована на досягнення Цілей Тисячоліття, визначених у Декларації Тисячоліття ООН;

- залучена у систему загальних обов’язків ООН зі зниження рівня бідності;

- повинна мати своїм пріоритетом повне використання туристичного потенціалу найменш розвинених держав, а також бути зорієнтованою на найбідніші регіони країн, що розвиваються.

З метою більш високого позиціонування туризму, як інструмента розвитку, Всесвітня туристична організація об’єдналася із сімома організаціями та програмами ООН – Міжнародною організацією праці (МОП), Міжнародним торговельним центром (МТЦ), Конференцією ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), Програмою розвитку ООН (ПРООН), Організацією Об’єднаних Націй із промислового розвитку (ЮНІДО), Організацією Об’єднаних Націй з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО) та Всесвітньою торговою організацією (ВТО) з метою створення Керівного комітету ООН з розвитку туризму (SCTD).

Спираючись на сильні сторони та досвід кожної установи, а також взаємодію між організаціями ООН, Комітет представлятиме більш скоординовану, ефективну та дієву технічну підтримку та допомогу країнам, що розвиваються. Одним із перших кроків Комітету було проведення спеціального заходу з туризму на четвертій конференції ООН у найменш розвинених державах (Стамбул, травень 2011 р.).

Черговим, з точки зору пріоритетів Всесвітньої туристичної організації, напрямом її діяльності є розвиток соціального туризму. Такий вид туризму, згідно поглядів Міжнародного бюро соціального туризму, має на меті забезпечення доступності туристичного відпочинку для всіх, у тому числі молоді та людей похилого віку. Фундаментальні принципи соціального туризму, розроблені IBST, були відображені у Манільській декларації ЮНВТО та «Акті Акапулько» Всесвітньої туристичної організації, які були прийняті у 1980 та 1982 рр..

Особлива увага в діяльності Всесвітньої туристичної організації приділяється глобальним проблемам, які мають гуманітарне значення.

Підтвердженням цього є розроблення таких проектів, як «Туризм і міграції», «Організація сталого туризму для об’єктів та територій, які внесені у список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО», «Кліматичні зміни та туризм». На численних зустрічах, семінарах, конференціях Всесвітньої туристичної організації постає питання збереження об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, туризму у кризових ситуаціях.

В основному діяльність Всесвітньої туристичної організації акцентує на інформативному просуванні туризму, розширенні його значимості та переваг, а також створення нової матеріально-технічної бази. Організація намагається впорядкувати дії держав у туристичній галузі шляхом розробки та введення певних принципів у міжнародному туризмі. Всесвітня туристична організація є основним представником туризму в Організації Об’єднаних Націй та діє як найавторитетніший орган у міжнародному туризмі. Окрім цього, ЮНВТО розробляє міжнародні акти та стежить за їхнім виконанням, а також за реалізацією вже існуючих правил, сприяючи вирішенню різноманітних проблем у туристичній галузі.

Інші аспекти діяльності Всесвітньої туристичної організації включають допомогу в розвитку держав-членів ЮНВТО, організації та стимулюванні співробітництва між ними в питаннях, які впливають на туристичну індустрію.

Необхідно створити низку пріоритетних партнерств з регіональними туристичними організаціями, цілі яких, певною мірою, збігалися б з цілями Всесвітньої туристичної організації. Об’єднання зусиль з організаціями, які, зазвичай, потребують глобальної організації, що задавала б конкретний напрямок спільної діяльності, сприяло б досягненню спільних цілей та уникнення дублювання.

Надзвичайно важливим є налагодження та підтримання партнерських відносин з низкою організацій: Європейською туристичною комісією, Міжнародною асоціацією повітряного транспорту, Арабською туристичною організацією, Азіатсько-Тихоокеанською туристичною асоціацією та ін. для здійснення спільної діяльності та розширення сфер впливу Всесвітньої туристичної організації. Особливої уваги заслуговує партнерство з Міжнародною радою з туризму та подорожей, яка є глобальним органом, що представляє приватний сектор.

Всесвітня туристична організація також виступає в якості організації з обміну інформацією, що заохочує застосування та обмін знаннями та досвідом у галузі туризму. Одне з пріоритетних напрямків діяльності ЮНВТО – це дослідження, які включають вивчення статистики з міжнародного туризму, прогнозування, а також маркетинг – все це може бути використано національними туристичними організаціями в їхній діяльності, оскільки ЮНВТО надає регулярні звіти про стан світового туризму, який враховує як досягнення, так і перешкоди для подальшого розвитку туристичної індустрії.

Всесвітня туристична організація намагається сприяти розвитку туризму також через обмеження урядового втручання у міжнародний туризм, так само як і в процес стандартизації вимог до паспортних, візових та митних формальностей. Її діяльність також спрямована на досягнення економічному розвитку, зміцнення миру, процвітання, підвищення взаєморозуміння між народами, загальної поваги, дотримання прав людини та фундаментальних свобод незалежно від раси, статі, мови та релігії. Це підтверджує той факт, що сталий розвиток туризму неможливий без регулювання його такою міжнародної туристичною організацією, як ЮНВТО. Різноманіття її цілей, завдань та напрямків діяльності демонструє складність туризму як системи та необхідність комплексного вирішення більшості проблем у цій галузі на міжнародному рівні.

Друкується за виданням: Капрусь О. Основні напрямки діяльності всесвітньої туристичної організації у контексті сприяння сталому розвитку туризму / О. Капрусь // Гілея. ‑ 2013. ‑ № 78. ‑ С. 369 ‑ 373. ‑ Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/gileya_2013_78_113.pdf


[*] ЧЕС – Чорноморське економічне співробітництво.



infonko.ru/predupreditelnie-zashiti-protiv-uderzhanij.html infonko.ru/predupreditelnie-znachki-v-instrukcii.html infonko.ru/predupreditelnie-znaki-na-mashine.html infonko.ru/preduprezhdayushie-i-kontroliruyushie-meri.html infonko.ru/preduprezhdenie-boleznej-legkih-i-borba-s-nimi.html infonko.ru/preduprezhdenie-gazovih-neftyanih-i-vodyanih-proyavlenij-i-borba-s-nimi.html infonko.ru/preduprezhdenie-i-borba-s-nagrubaniem.html infonko.ru/preduprezhdenie-i-ispravlenie-oshibok.html infonko.ru/preduprezhdenie-i-lechenie-teplovih-povrezhdenij-u-begunov-marafoncev.html infonko.ru/preduprezhdenie-i-likvidaciya-avarij-oslozhnenij.html infonko.ru/preduprezhdenie-i-ustranenie-rechevih-zapinok.html infonko.ru/preduprezhdenie-korrupcionnoj-prestupnosti.html infonko.ru/preduprezhdenie-narushenii-pisma-i-chteniya.html infonko.ru/preduprezhdenie-narushenij-pisma-i-chteniya-u-detej-doshkolnogo-vozrastarzha.html infonko.ru/preduprezhdenie-narushenij-sluha-u-detej.html infonko.ru/preduprezhdenie-nomer-odin-travlya-stanet-huzhe-prezhde-chem-chto-to-nachnet-uluchshatsya.html infonko.ru/preduprezhdenie-orfograficheskih-grammaticheskih-punktuacionnih-oshibok.html infonko.ru/preduprezhdenie-organizovannoj-prestupnosti.html infonko.ru/preduprezhdenie-poter-sipuchih-gruzov-pri-perevozke.html infonko.ru/preduprezhdenie-povtornogo-tromboza-koronarnih-arterij.html