INFONKO.RU

Фармакологія і фармакокінетика психоактивних речовин

Алкоголь

Всмоктування алкоголю відбувається переважно в тонкій та товстій кишках. У тонкій кишці спирт абсорбується цілком незалежно від на­явності їжі. Максимальна концентрація алкоголю у крові спостері­гається через 30-90 хв після приймання. Абсорбований етанол майже рівномірно розподіляється по всіх тканинах і рідинах організму. Такі негативні ефекти, як збільшення часу реакції, знижений моторний кон­троль і порушення критичних здібностей, з'являються тоді, коли кон­центрація алкоголю у крові досягає 2-3 г/л. Вміст спирту у крові мож­на розрахувати за його концентрацією в сечі (близько 130 % концентрації спирту у крові) і у видихуваному повітрі (близько 0,05 % концентрації у крові). Вимірювання концентрації алкоголю у видиху­ваному повітрі покладено в основу відомого тесту на алкоголь при наркологічних експертизах.

Алкоголь, який метаболізується здебільшого в печінці, на 90-98 % перетворюється на діоксид вуглецю і воду. Решта виділяється з по­том, сечею, слиною і сльозами. Спирт метаболізується з відносно по­стійною швидкістю незалежною від його концентрації у крові. Два основних ферменти каталізують процес окислення алкоголю: алко-гольдегідрогеназа (АДГ), що міститься переважно в печінці і шлунку, і альдегіддегідрогеназа (АлДГ), відносно рівномірно розподілена в організмі.

Стан скасування є одним із проявів синдрому залежності, для якого характерні такі ознаки: бажання вжити алкоголь; пітливість; нудота чи блювота; тахікардія чи гіпертензія; психомоторні порушення; го­ловний біль; безсоння; почуття нездужання або слабкості; транзиторні зорові, тактильні, слухові галюцинації чи ілюзії; судомні напади; тре­мор язика, повік, витягнутих рук; депресивні та дисфоричні порушен­ня настрою.

Психосоматичні розлади при зловживанні алкоголем

Хронічний стан тривоги, дисфорія, безсоння, втрата роботи, фі­нансові проблеми, прогули. Подагра, міопатія (особливо плечей), кон­трактура долонного апоневрозу. Гострий некроз кісткових м'язів (раб-доміоліз). Епілептичні напади, втрата свідомості, геморагічний інсульт, особливо у молодих, субдуральна гематома; головний біль: мігрень або хронічний невизначений головний біль; порушення сну: може спо-


стерігатись упродовж двох років після припинення вживання, енце-фалопатія Верніке, синдром Корсакова, нейропатія: спочатку сенсор­на, потім моторна; полінейропатія. Тромбоцитопенія: зниження до 30000 (50000) у 1 мкл; відновлюється через тиждень абстиненції.

Анемія: мікроцетарна (після залізодефіцитної анемії внаслідок га-строінтестинальної кровотечі), макроцитарна (після прямого впливу алкоголю і внаслідок дефіциту солей фолієвої кислоти або вітаміну В12)

Активність ферментів: підвищена активність АлАТ (аланінамі-нотрансфераза) і АсАТ (аспартатамінотрансфераза), відношення АсАТ:АлАТ> 1,5-2,0; підвищена активність ГГТП (гама-глута-мат-транспептидаза) при хронічному зловживанні; підвищене відношення РТ:РТТ і знижена концентрація білка при печінковій недостатності; підвищена активність КФК при гострому некрозі кісткових м'язів; підвищене відношення амілаза: ліпаза при гострому панкреатиті; гі-пер- або гіпоглікемія.



Збільшення маси тіла. Фолікуліт, рожеві вугри, себорейна екзема, псоріаз, порфирія, захворювання печінки, еритема долонь, павуко­подібні гемангіоми.

Лицева еритема, набряк обличчя, привушна пухлина.

Гостре респіраторне захворювання, пневмонія (аспіраційна, пост-грипозна), загострення астми.

Гіпертензія, аритмія (миготлива), ішемічна хвороба серця, кардіо-міопатія.

Стравохід: рефлюкс, розрив сфінктера стравоходу.

Шлунок: гострий і хронічний гастрит, загострення пептичної ви­разки.

Підшлункова залоза: гострий і хронічний панкреатит.

Кишечник: діарея; тріщина прямої кишки; сверблячка.

Печінка: гострий гепатит, печінкова недостатність і цироз, асцит, рак печінки.

Спленомегалія, гіперспленізм, асцит.

Чоловіки: зниження лібідо, імпотенція, латентна еякуляція, атро­фія яєчка.

Жінки: зниження лібідо, нерегулярні менструації, особливо при супутньому порушенні харчування.

Опіати

Активні інгредієнти маку одержують при розкриванні насінної ко­робочки після того, як опали пелюстки квітки. Білий латекс повільно випливає, стає коричневим і застигає; 75 % маси смоли біологічно не-


активні й містять різні рослинні продукти. Матеріал, що залишився, становить суміш з 25 різних алкалоїдів, з найбільшою концентрацією морфіну.

Починаючи з 40-х років XX ст. було розроблено кілька синтетич­них агоністів і антагоністів опіоїдів. У 1975 р. виникла нова галузь молекулярної фармакології — було ідентифіковано перший ендоген­ний опіоїд, який названо енкефаліном. Ці пентапептиди є агоністами опіатних рецепторів. Нині ідентифіковано 18 ендогенних пептидів з опіатоподібною активністю.

Сильні агоністи: морфін, меперидин, метадон, фентаніл, героїн.

Агоністи помірної дії: пропоксіфен, кодеїн.

Часткові агоністи: пентазоцін.

Антагоністи: налоксон, налтрексон.

Опіати вводять підшкірно, внутрішньом'язно і приймають усере­дину. Однак рівень вмісту опіатів у плазмі крові при прийманні все­редину невисокий через інтенсивний метаболізм у печінці. Хоча опі-оїди зв'язуються з білками плазми, вони швидко залишають кров і накопичуються в легенях, печінці, селезінці й нирках. Завдяки великій масі кісткові м'язи можуть бути резервуаром для опіоїдів. Гідрофобні властивості героїну і кодеїну уможливлюють їх проходження через гематоенцефалічний бар'єр набагато ефективніше, ніж морфін, що відповідно підсилює їх вплив на центральну нервову систему.

Гостра інтоксикація, що зумовлюється вживанням опіоїдів — апатія, психомоторна загальмованість, порушення уваги, міркувань, соці­ального функціонування, сонливість, невиразна мова, звуження зі­ниць (за винятком станів від важкого передозування, коли зіниці роз­ширюються), пригнічення свідомості (наприклад, сопор, кома).

Ознаки стану скасування опіоїдів: сильне бажання прийняти опіоїди; ринорея чи чхання; сльозотеча; м'язові болі або судоми; абдомінальні судоми; нудота або блювота; діарея; розширення зіниць; утворення гусячої шкіри чи періодичний озноб; тахікардія або гіпертензія; по­зіхання; неспокійний сон; дисфорія.

Психосоматичні розлади при зловживанні опіатами

Біль, що не відповідає фізичним показникам, пошук лік, ейфорія, дисфорія, сонливість, ослаблена увага. Гіпертермія. Пітливість. Гіпер-пігментація по венах, абсцеси, фляки шкіри, жовтяниця. Міоз. При­гнічення подиху. Гіпертензія, тахікардія, ендокардит (особливо право­го шлуночка). Нудота, порушення функцій печінки. Зниження лібідо;


нерегулярні менструації. Аналгезія, потьмарення свідомості, коматоз­ний стан, периферична нейропатія, дизартрія. Підвищене відношення АсАТ: АлАТ, знижена концентрація глобуліну.

Канабіноїди

Маріхуана— висушені, подрібнені квіти і листя певних видів ко­ноплі. Її оп'яняючі властивості залежать від окремих природних ком­понентів смоли коноплі. Найпоширенішими компонентами є ізомери тетрагідроканабінолу (ТГК), канабінол і канабідіол. Концентрація ТГК визначає ступінь наркотичної дії рослини. До основних психо-активних компонентів маріхуани належать ∆-тетрагідроканабінол, ефективність якого знижується за рахунок вмісту непсихоактивних канабіноїдів. У сигаретах, що містять 300-500 мг маріхуани, частка ТГК становить 0,5-11 %. Маріхуана дає стимулюючий, седативний і галюциногенний (у високих дозах) ефекти. Найвиразніші реакції ви­являють центральна нервова і серцево-судинна системи.

Гострі ефекти включають дезорганізацію розумової діяльності, зміну сприйняття і порушення складних рухових функцій. При палінні ма­ріхуани не виявлено ознак, що характеризують особистісні зміни, зу­мовлені незворотними порушеннями в нервовій системі.

Маріхуана має властивості релаксанту. Її застосування дає почуття безпечності або ейфорії. Цей ефект дозозалежний. Суб'єктивні ефекти, що настають дуже швидко — відчуття задоволення, вільний безтурбот­ний стан релаксації і зміна чуттєвого сприйняття — можуть чергувати­ся з короткими періодами почуття тривоги з галюцинаціями, що вже були у наркомана; періодами деперсоналізації, втратою інтуїції, вира­женими пізнавальними і психомоторними порушеннями. Дуже рідко при високих дозах вживання у наркомана виникає гострий токсичний психоз. Галюцинації і фантазії, пов'язані з високою дозою ТГК,мо­жуть спричинити такі розлади: порушення відчуття пропорцій власно­го тіла, втрата індивідуальності, сенсорні та психічні ілюзії.

Гашиш— смола, яку отримують з тієї самої рослини (коноплі), що й маріхуану. Виготовляється у спресованій порошковій формі та має такі самі фармакологічні властивості, що й маріхуана. Вдихання диму є найпоширенішим способом вживання гашишу. Крім того, ка-набіс (коноплю) можна жувати, заварювати як чай, застосовувати як добавку до випічки. У людини ступінь усмоктування ТГК не однако­вий і залежить від особливостей організму, шляху надходження та інтенсивності застосування.


Паління приводить до надходження приблизно 50 % ТГК у кро-вотік з досягненням піку в плазмі крові через 70 хв. Потім концентрація знижується протягом години, а суб'єктивні ефекти впливу зникають через 6 год. Максимальна концентрація ТГК у плазмі при внутріш­ньовенному введенні така сама, як і при інгаляційному надходженні. І навпаки, під час застосування всередину у кров надходить приблиз­но на половину менше ТГК, ніж під час паління, а ефекти з'являють­ся через 30-120 хв після приймання. При цьому ТГК або проникає у клітини, або залишається зв'язаним з білками крові, або депонуєть­ся в жировій клітковині, де він може бути виявлений через два-три тижні.

Поряд зі змінами настрою і здатністю до забування вживання маріхуани призводить до порушення координації рухів і когнітивних здібностей. Компенсація "вищих" порушень здійснюється за допомо­гою посилення психомоторної активності, особливо під час виконання складних моторних і пізнавальних функцій, таких як керування авто­мобілем, зосередження уваги, одержання й обробка інформації. Пору­шення цих функцій зберігається протягом 4-8 год, тобто набагато дов­ше, ніж суб'єктивні ефекти препарату. Після інтоксикаційного періоду поновлюються спокій, ясність розуму, апетит і спокійний сон.

Гостра інтоксикація канабіноїдами виявляється у вигляді розладів сприйняття, ейфорії та розгальмування; тривоги або ажитації; підоз­рілості (параноїдне налаштування); почуття уповільнення часу і (або) переживання швидкого плину думок; порушення міркувань; порушен­ня уваги; розладу швидкості реакцій; слухових, зорових чи тактиль­них ілюзій; галюцинацій зі збереженою орієнтацією; деперсоналізації; дереалізації; порушення особистісного функціонування, посилення апетиту; сухості в роті; ін'єцування склер; тахікардії.

Загальний вплив канабіноїдів на організм: релаксація/ейфорія, розширення зіниць, гіперемія кон'юнктиви, сухість слизуватих обо­лонок, сухість у роті і горлі, підвищений апетит, риніт/фарингіт.

Нервова система: порушення складних рухових функцій, невираз­на мова.

Серцево-судинна система: синусова тахікардія, підвищений систоліч­ний тиск у стані лежання, знижений систолічний тиск у стані стояння.

Психічна сфера: рецидиви галюцинацій, деперсоналізація, почут­тя тривоги, розгубленості, ілюзії, втрата інтуїції, порушення когні­тивних здібностей; змінене сприйняття.

Стан скасування канабіноїдів — це погано описаний клініцистами синдром, певні діагностичні критерії якого поки що неможливо встано-


вити. Він виникає після припинення тривалого вживання канабіса у ви­соких дозах. До симптомів цього стану належать астенія, апатія, гіпобу-лія, зниження настрою, тривога, дратівливість, тремор і болі у м'язах.

Віддалені наслідки застосування канабіноїдів

Загальний вплив на організм: хронічні астенія і сонливість, нудо­та і блювота, головні болі, дратівливість, змінена мова, набряк язич­ка м'якого піднебіння.

Дихальна система: сухий непродуктивний кашель, хронічний фа­рингіт, закладення носа, ускладнення перебігу астми, часті інфекції верхніх дихальних шляхів, хронічний бронхіт, рак та обструктивні захворювання легень.

Нервова система: порушення координації м'язів, збільшення часу реакцій та ослаблення реакцій очей, порушення глибини зору і хро­матичного сприйняття.

Репродуктивна система: безплідність, відсутність менструацій, по­рушення розвитку плоду, імпотенція, зниження лібідо.

Психічна сфера: емоційні розлади (депресія, почуття тривоги, афек­тивна лабільність), напади паніки, особистісні зміни, суїцидальні спро­би, погіршення короткочасної пам'яті, порушення абстрактного мис­лення, деменція, маячення.

Соціальні наслідки: соціальна самоізоляція, зміна поглядів на влас­ну роль у суспільстві, звуження кола інтересів, відсутність захоплень, припинення соціально корисної діяльності.



infonko.ru/grafik-vipolneniya-kursovogo-proekta.html infonko.ru/grafik-zagruzki-oborudovaniya.html infonko.ru/grafk-dlya-viznachennya-stupenya-vertikalno-stjkost-povtrya.html infonko.ru/grafk-obslugovuvannya-ta-potochnogo-remontu.html infonko.ru/grafk-orntovano-ocnki-stupenyu-vertikalno-stjkost-povtrya.html infonko.ru/grafk-vikonannya-ta-rozpodlu-chasu-srs-jogo-formi-kontrolyu.html infonko.ru/graf-logchno-strukturi-temi-12-medichna-gelmntologya.html infonko.ru/graf-logicheskoj-strukturi-temi.html infonko.ru/grafoanaliticheskij-metod-rascheta.html infonko.ru/grafoanaliticheskij-sposob-postroeniya-razvertok.html infonko.ru/grafoanaliticheskij-sposob-resheniya-zadach.html infonko.ru/gramadska-palitichni-lad-i-prava-na-belarusi.html infonko.ru/gramadska-palitichniya-zmeni-u-respublike-belarus-u-drugoj-palove-90-h-gg-pachatku-xxst.html infonko.ru/gra-majsternya-sngovo-korolevi.html infonko.ru/gramatichna-kategorya-chisla-mennikv.html infonko.ru/grammar-problems-of-translation.html infonko.ru/grammar-progress-test-iv-modal-verbs.html infonko.ru/grammar-quiz-simple-and-continuous.html infonko.ru/grammar-the-gerundial-constructions.html infonko.ru/grammatical-categories-of-sets-of-oppositions-of-different-grammatical-forms.html