INFONKO.RU

Алгоритм морфологічного аналізу прислівника

1. Словоформа у реченні.

2. Питання прислівника.

3. Розряд за значенням.

4. Початкова форма (для якісно-означальних).

5. Ступінь порівняння (для якісно-означальних).

6. Спосіб творення (від якої частини мови утворений).

7. Особливості правопису.

8. Синтаксична роль у реченні.

Зверніть увагу

1. При визначенні прислівника для аналізу можуть виникнути труднощі, оскільки в мові поширене явище омонімії цієї час­тини мови з іншими; порівняйте: прислівник і прийменникова форма непрямих відмінків іменника вивчив напам'ять − по­дарував на пам'ять; відійшов убік − ударив у бік.

2. Початкова форма визначається тільки для якісно-означальних прислівників.

3. Ступені порівняння мають тільки якісно-означальні прислів­ники, оскільки вони утворені від якісних прикметників, яким притаманне вираження якості більшою чи меншою мірою.

4. Визначаючи синтаксичну роль, слід враховувати, що у реченні прислівник може виконувати функції:

ü підмета: Батькове «погано» краяло серце.

ü неузгодженого означення: Стежина ліворуч вела до рідної домівки.

ü обставини: Десь збоку вогко підпадьомкає перепел, бренькнула в житі срібна струна цвіркуна (М. Коцюбинський).

ü головного члена безособового речення: Собакам душно... Всі тільки дихаєм. Тихо (М. Коцюбинський).

Зразок морфологічного аналізу прислівника

Внизу − Дніпро торкає струни (П. Тичина)

Зразок 1

Морфологічний аналіз прислівника внизу.

1. Словоформа у реченні: внизу.

2. Відповідає на питання де?

3. Розряд за значенням: обставинний; прислівник місця.

4. Початкова форма не визначається, оскільки аналізований при­слівник не належить до якісно-означальних.

5. Ступінь порівняння не визначається, оскільки аналізований прислівник не належить до якісно-означальних.

6. Прислівник внизу утворився шляхом поєднання прийменника з іменником (в низу).

7. Прислівник пишеться разом; ненаголошений и в першому складі перевіряється спільнокореневим словом кил.

8. У реченні виступає обставиною місця.

От! І не треба ніяких слів! − Я мовчанням вщерть зголоднів (Є. Плужник)

Зразок 2

Морфологічний аналіз прислівника вщерть.

1. Словоформа у реченні: вщерть.

2. Відповідає на питання якою мірою?

3. Розряд за значенням: означальний; кількісно-означальний.

4. Початкова форма не визначається, оскільки аналізований при­слівник не належить до якісно-означальних.

5. Ступінь порівняння не визначається, оскільки аналізований прислівник не належить до якісно-означальних.

6. Прислівник успадкований сучасною українською мовою із по­передніх етапів її розвитку.

7. Прислівник пишеться разом.

8. У реченні виступає обставиною.

Не схибить куля − не стогнатимуть довго (Є. Плужник).

Зразок 3

Морфологічний аналіз прислівника довго.



1. Словоформа у реченні: довго.

2. Відповідає на питання як?

3. Розряд за значенням: означальний; якісно-означальний.

4. Початкова форма: довго.

5. Початкова форма.

6. Прислівник довго утворився від прикметника довгий за допо­могою прислівникового суфікса -о.

7. Немає особливостей правопису.

8. У реченні виступає частиною складеного іменного присудка

− Бо ось вірю: зросту колись (Є. Плужник).

Зразок 4

Морфологічний аналіз прислівника колись.

1. Словоформа у реченні: колись.

2. Відповідає на питання коли?

3. Розряд за значенням: обставинний; прислівник часу.

4. Початкова форма не визначається, оскільки аналізований при­слівник не належить до якісно-означальних.

5. Ступінь порівняння не визначається, оскільки аналізований прислівник не належить до якісно-означальних.

6. Прислівник колись утворився шляхом приєднання до прислів­ника коли частки -сь.

7. Прислівник пишеться разом; у кінці слова пишеться м'який знак.

8. У реченні виступає обставиною часу.

Ще є веселий дроворуб, веде з життям невпинно рукопашний бій...(Б.І. Антонин)

Зразок 5

Морфологічний аналіз прислівника невпинно.

1. Словоформа у реченні: невпинно.

2. Відповідає на питання як?

3. Розряд за значенням: означальний; прислівник способу дії.

4. Початкова форма не визначається, оскільки аналізований при­слівник не належить до якісно-означальних.

5. Ступінь порівняння не визначається, оскільки аналізований прислівник не належить до якісно-означальних.

6. Прислівник невпинно утворився від прикметника невпинний шляхом додавання прислівникового суфікса -о.

7. Прислівник пишеться разом; у суфіксі пишеться дві букви я.

8. У реченні виступає обставиною способу дії.

Додаток Е

Алгоритм синтаксичного розбору простого речення

1. Записати речення.

2. Визначити граматичну основу і підкреслити усі члени речення.

3. Довести, що речення просте.

4. Назвати тип речення за комунікативною настановою (розповідне, питальне, спонукальне).

5. Назвати типи речення за емоційним забарвленням (окличне, неокличне).

6. З’ясувати тип речення за складом граматичної основи (двоскладне чи односкладне; якщо односкладне, вказати тип: означено-особове, неозначено-особове, узагальнено-особове, безособове, інфінітивне, номінативне).

7. Визначити тип речення за наявністю другорядних членів речення (поширене, непоширене).

8. Визначити тип речення за наявністю ускладнювальних компонентів (ускладнене (чим саме: однорідні члени, відокремлені члени речення, звертання, вставні і вставлені конструкції) чи неускладнене).

9. Визначити тип речення за наявністю усіх членів чи їх пропуску у мовному потоці (повне чи неповне).

10. Дати характеристику головних членів речення:

§ Підмет (структурний тип − простий, складений), морфологічне вираження.

§ Присудок (структурний тип − простий дієслівний, складений іменний, складений дієслівний, складний), морфологічне вираження.

11. Дати характеристику другорядних членів речення (групи підмета, групи присудка):

§ Означення (на яке питання відповідає?), різновид (узгоджене, неузгоджене), морфологічне вираження, тип підрядного зв’язку (узгодження, керування, прилягання)

§ Додаток (на яке питання відповідає), різновид (прямий, непрямий), морфологічне вираження, тип синтаксичного зв’язку (керування, прилягання)

§ Обставина (на яке питання відповідає?), різновид (мети, причини…), морфологічне вираження, тип зв’язку (керування, прилягання)

Схема синтаксичного аналізу складносурядного речення

1. Аналізоване речення.

2. Графічна схема речення.

3. Вид речення за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне).

4. Вид речення за емоційним забарвленням (окличне, неокличне).

5. Із скількох частин складається? Назвати їх.

6. Які змістові відношення та їх відтінки існують між частинами, єднальні (перелік одночасних або сумісних явищ, перелік послідовних явищ, наслідково-висновкові відношення), протиставні, зіставні, розділові (чергування явищ, несумісність явищ, непевність сприйняття), приєднувальні, градаційні?

7. Якими засобами зв'язані частини складносурядного речення:

ü інтонація,

ü сурядні сполучники,

ü порядок розташування частин,

ü спільний другорядний член,

ü наявність у наступній частині співвідносного займе­нника або прислівника

8. Розділові знаки в реченні

9. Аналіз кожної частини за схемою простого речення.

Зразок

1. Дівчина троянди поливала, і кудись котилась хмар навала, і сміялась осінь за вікном (В.Сосюра).

2. [ ], і [ ], і [ ].

3. Це речення розповідне, неокличне

4. Складносурядне, складається з трьох предикатив­них частин:

1) Дівчина троянди поливала,

2) кудись котилась хмар навала,

3) сміялась осінь за вікном,

5. Між частинами відношення єднальні (перелік одночасних, сумі­сних дій).

6. Частини зв'язані між собою сурядною (перелічувальною) інто­нацією, сурядними (єднальними, повторювальними) сполучниками.

7. Частини з’єднані перелічувальною інтонацією, порядок розташування частин вільний, структура відкрита.

8. Між предикативними частинами ССР, з’єднаними повторювальними сполучниками ставиться кома.

9. Аналіз кожної частини за схемою простого речення.

Схема аналізу складного безсполучникового речення

1. Аналізоване речення.

2. Структурна схема.

3. Яке це речення за метою висловлювання, емоційним забарв­ленням (розповідне, питальне, спонукальне, окличне, неокличне).

4. Безсполучникове. Яка інтонація є засобом зв'язку?

5. Кількість предикативних частин, що входять до складу речення (виділити кожну з них)

6. Речення з однотипними (однорідними) частинами, з різнотип­ними (неоднорідними) чи ускладненого типу?

7. Які смислові відношення існують між частинами складного безсполучникового речення з однотипними частинами (перелічувальні (одноча­сість, часова послідовність) чи зіставно-протиставні)?

8. Які смслові відношення існують між частинами безсполучникового речення з різнотипними частинами (з'ясувально-об’єктні, причинові, часові, умовні, наслідкові, порівняльні тощо)?

9. Якими засобами виражені смислові і синтаксичні зв'язки між предикативними частинами речення (співвідношення часових, видових і способових форм дієслів − присудків, порядок розташування преди­кативних частин, спільний другорядний член, наявність у наступній ча­стині співвідносного займенника чи прислівника, наявність у першій ча­стині слова, що потребує пояснення)?

10. Перша предикативна частина (аналіз за схемою простого ре­чення: двоскладне, односкладне (тип односкладного); поширене; по­вне, неповне: головні і другорядні члени речення (аналізуються за схе­мою синтаксичного розбору простого речення), словосполучення (від­ношення і зв'язки).

11. Друга предикативна частина.

12. Розділові знаки у складному безсполучникову реченні.

13. Схема речення (графічна і лінійна).

Зразок

1. Відбились зорі у воді, летять до хмар тумани... (О.Гончар).

2. Лінійна схема: [ ], [ ].

3. Розповідне, неокличне.

4. Безсполучникове, бо засобом зв'язку предикативних частин є інтонація переліку, що виражає логічну однорідність.

5. Речення складається з двох предикативних частин: 1) Відбились зорі у воді; 2) Летять до хмар тумани.

6. Речення з однотипними частинами.

7. Між предикативними частинами складного безсполучникового речення перелічувальні відношення (одночасність сумісних явищ)

8. Предикативні частини з'єднані між собою, крім інтонації, спів­відношенням способових (дійсний спосіб) форм дієслів − присудків.

9. Порядок розташування частин вільний.

10. Структура відкрита

11. Аналіз кожної частини за схемою простого речення).

12. Предикативні частину відділяються між собою комою.



infonko.ru/veshestvah-sredstvah-i-preparatah.html infonko.ru/veshestva-i-materiali-sklonnie-k-samovozgoraniyu.html infonko.ru/veshestva-iz-okruzhayushej-sredi.html infonko.ru/veshestva-neposredstvenno-vliyayushie-na-energeticheskij-obmen-kletki.html infonko.ru/veshestva-sposobstvuyushie-uvelicheniyu-srokov-godnosti.html infonko.ru/veshestva-uluchshayushie-vkus-i-aromat-pishevih-produktov.html infonko.ru/veshestva-vliyayushie-na-afferentnuyu-innervaciyu-adsorbiruyushie-vyazhushie-razdrazhayushie.html infonko.ru/veshestva-vliyayushie-na-fibrinoliz.html infonko.ru/veshestvennie-dokazatelstva-audio-i-videozapisi-kak-sredstvo-dokazivaniya-v-grazhdanskom-processe.html infonko.ru/veshestvennie-dokazatelstva.html infonko.ru/veshestvennie-tipi-soprocessor.html infonko.ru/veshestvennij-sostav-zemnoj-kori.html infonko.ru/veshestvo-i-pole-koncepcii-blizkodejstviya-i-dalnodejstviya.html infonko.ru/veshestvo-v-gazoobraznom-sostoyanii.html infonko.ru/veshi-kak-obekti-grazhdanskih-prav-ogp-pravovoe-znachenie-klassifikacii-veshej.html infonko.ru/veshnie-prava-lic-ne-yavlyayushihsya-sobstvennikami-ogranichennie-veshnie-prava-obshaya-harakteristika.html infonko.ru/veshnoe-pravo-eto-pravo-dayushee-yuridicheskuyu-vlast-nad-veshyu.html infonko.ru/vesh-v-sebe-ili-vchernov-oprovergaet-frengelsa.html infonko.ru/vesi-blagochestiya-kak-vzveshivat-na-nih-svoi-postupki.html infonko.ru/vesna-ostanovka-po-trebovaniyu.html