INFONKO.RU

Алгоритм морфологічного аналізу числівника

1. Словоформа у реченні.

2. Питання числівника.

3. Початкова форма.

4. Розряд за значенням (кількісний (зазначити групу за значен­ням) чи порядковий.

5. Група за будовою (простий, складний чи складений).

6. Граматичні ознаки (відповідно до розряду і групи за значен­ням).

7. Спосіб творення (для похідних слів).

8. Особливості правопису.

9. Зв'язок з іменниками.

10. Синтаксична роль у реченні.

Зверніть увагу

1. Якщо у реченні числівник уживається із прийменником, імен­ником чи іншою частиною мови, слід виписувати всю сполуку.

2. Початкова форма числівника для кількісних − називний від­мінок (числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль − форма од­нини); для порядкових − називний відмінок чоловічого роду.

3. Слід відрізняти числівники від інших частин мови, які мають кількісне значення.

4. Необхідно розрізняти кількісні числівники та іменники, на­приклад: два− двійка, три − трійка, чотири − четвірка і т. д. Кількісні числівники відповідають на питання скільки? і змінюються тільки за відмінками (двох, двома, трьох, трьом). Виняток складає числівник один, який змінюється за родами, числами й відмінками (один, одна, одне, одні), числівники два, обидва, півтора, які змінюються за родами (дві, обидві, пів­тори), і числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль, які змі­нюються за числами (тисячі, мільйони, мільярди, нулі), проте при цьому зберігається питання числівника як частини мови скільки? Іменники ж відповідають на питання що? і, на від­міну від переважною більшості числівників, крім зазначених, змінюються за числами (двійки, трійки, четвірки)

5. Визначаючи розряд за значенням, слід пам'ятати, що в сучас­ній українській мові виділяють числівники кількісні (питання скільки?), до яких належать власне кількісні (шість, сім, два­дцять, двісті), збірні (п'ятеро, семеро, двоє), дробові (три чет­вертих, п'ять сьомих, одна ціла три десятих), неозначено-кількісні (кілька, кількасот, кілька)іадцять, багато, мало, небагато, безліч), та порядкові (питання котрий?): восьмий, перший, двадцятий, двохсотий, тисячний.

6. З'ясовуючи групу за будовою, необхідно враховувати, що в су­часній українській мові розрізняють числівники прості (слово складається з однієї основи (кореня): два, чотири, сто, сорок, тисяча, кілька), складні (кілька основ (коренів): дванадцять (утворене з давнього два на десяте), триста (утворене з дав­ньої сполуки три по сто)) та складені (складається з кількох простих чи складних числівників: двісті сімдесят три, два­дцять вісім, сорок один). При розборі складеного числівника слід пам'ятати, що аналізується утворення в цілому, а не ко­жен окремий його компонент.

7. При визначенні граматичних категорій числівника, слід вра­ховувати, до якого розряду за значенням належить аналізо­ваний числівник (див. матеріал для довідок).



8. З'ясовуючи синтаксичну функцію аналізованого слова, слід враховувати, що числівники можуть виступати такими чле­нами речення:

1) Кількісні:

• підметом: Дванадцять − найвищий бал.

• частиною складеного іменного присудка:

Усмішка твоя − єдина, Мука твоя − єдина. Очі твої − одні(В. Симоненко)

• додатком: П'ять на п'ять − двадцять п'ять.

• обставиною: Пшоно змивала трьома водами.

2) порядкові:

• означення: Третій роман мені сподобався найбільше.

• частини складеного іменного присудка: У списках Планети однині усі вони − перші (Б. Олійник).

Зразки морфологічного аналізу числівника

Як пощастило дівчинці в сімнадцять, в сімнадцять гарних, неповторних літ! (Л. Костенко)

Морфологічний аналіз числівника

Зразок 1

Морфологічний аналіз числівника в сімнадцять.

1. Словоформа у реченні: в сімнадцять (літ).

2. Відповідає на питання у скільки (коли)?

3. Початкова форма: в сімнадцять.

4. Розряд за значенням: кількісний; власне кількісний.

5. Група за будовою: складний.

6. Граматичні ознаки: знахідний відмінок.

7. Числівник успадкований з попередніх етапів розвитку мови, де був утворений із числівника на означення кількості оди­ниць — сім, прийменника на і числівника десять у формі місцевого відмінка (семь на десяте).

8. Усі складові частини складного числівника пишуться разом; після першої частини м'який знак не пишеться, а в кінці слова м'який знак пишеться.

9. Узгоджується з іменником літ; іменник вживається у формі родового відмінка множини.

10. У реченні разом з іменником літ виступає обставиною часу.

11. Мій перший вірш написаний в окопі... (Л. Костенко).

Зразок 2

Морфологічний аналіз числівника перший.

1. Словоформа у реченні: перший (вірш).

2. Відповідає на питання котрий?

3. Початкова форма: перший.

4.Розряд за значенням: порядковий.

5. Група за будовою: простий.

6. Граматичні ознаки: чоловічий рід, називний відмінок.

7. Числівник успадкований із попередніх етапів розвитку мови, де був утворений із числівника один шляхом зміни основи.

8.Немає особливостей правопису.

9.Узгоджується з іменником вірш в усіх граматичних формах.

10. У реченні виступає означенням.

Сто років, як сконала Січ (В. Стус).

Зразок 3

1. Морфологічний аналіз числівника сто.

2. Словоформа у реченні: сто (років).

3. Відповідає на питання скільки?

4. Початкова форма: сто.

5. Розряд за значенням: кількісний; власне кількісний.

6. Група за будовою: простий.

7. Граматичні ознаки: називний відмінок.

8. Числівник успадкований із попередніх етапів розвитку мови. |

9. Немає особливостей правопису.

10. Узгоджується з іменником років; іменник вживається у формі ! родового відмінка множини.

11. У реченні разом з іменником років виступає частиною скла- і деного іменного присудка.

Як велично, що нам не дано До тридцятого року дожить! (О. Ольжич)

Зразок 4

Морфологічний аналіз числівника до тридцятого.

1.Словоформа у реченні: до тридцятого (року).

2.Відповідає на питання котрого?

3.Початкова форма: тридцятий.

4.Розряд за значенням: порядковий,

5.Група за будовою: складний.

6.Граматичні ознаки: чоловічий рід, родовий відмінок.

7.Числівник утворений від кількісного числівника тридцять, що успадкований із попередніх етапів розвитку мови, де був утворений із числівника на означення кількості одиниць − три та числівника десять у формі називного відмінка давніх двоїни і множини {три десяти).

8.Усі складові частини складного числівника пишуться разом; в кінці слова пишеться м'який знак.

9. Узгоджується з іменником року в усіх граматичних формах.
10. У реченні разом з іменником року та дієсловом дожить ви­
ступає додатком.

Гострі очі розкриті в морок. Б'є годинник: чотири, п'ять... (О. Теліга)

Зразок 5

Морфологічний аналіз числівника чотири.

1. Словоформа у реченні: чотири.

2. Відповідає на питання скільки?

3. Початкова форма: чотири.

4. Розряд за значенням: кількісний; власне кількісний.

5. Група за будовою: простий.

6. Граматичні ознаки: називний відмінок.

7. Слово непохідне.

8. У першому складі після літери ч пишемо букву о.

9. У реченні виступає як самостійна одиниця. 10. У реченні виступає підметом.

Зразок 6

Морфологічний аналіз числівника п'ять.

1. Словоформа у реченні: п'ять.

2. Відповідає на питання скільки?

3. Початкова форма: п'ять.

4. Розряд за значенням: кількісний; власне кількісний.

5. Група за будовою: простий.

6. Граматичні ознаки: називний відмінок.

7. Слово непохідне.

8. У слові після губного п перед я пишеться апостроф; у кінці слова пишеться м'який знак.

9. У реченні виступає як самостійна одиниця.

10. У реченні виступає підметом.

Нас у мами було п'ятеро (3 усного мовлення).

Зразок 7

Морфологічний аналіз числівника п'ятеро.

1. Словоформа у реченні: (було) п'ятеро.

2. Відповідає на питання скільки?

3. Початкова форма: п'ятеро.

4. Розряд за значенням: кількісний; збірний.

5. Група за будовою: простий.

6. Граматичні ознаки: називний відмінок.

7. Слово утворилося від власне кількісного числівника п'ять шляхом приєднання суфікса -ер-. Спосіб творення — морфо­логічний, суфіксальний.

8. У слові після губного п перед я пишеться апостроф.

9. У реченні виступає як самостійна одиниця.

10. У реченні виступає частиною складеного іменного присудка.



infonko.ru/obshaya-harakteristika-deyatelnosti-neftegazodobivayushih-predpriyatij-tomskoj-oblasti.html infonko.ru/obshaya-harakteristika-deyatelnosti-predpriyatiya.html infonko.ru/obshaya-harakteristika-dokazatelstva.html infonko.ru/obshaya-harakteristika-drugih-form-neposredstvennogo-osushestvleniya-naseleniem-mestnogo-samoupravleniya.html infonko.ru/obshaya-harakteristika-ejkozanoidov.html infonko.ru/obshaya-harakteristika-ekologicheskih-problem-v-mire-i-v-rossii.html infonko.ru/obshaya-harakteristika-elementov.html infonko.ru/obshaya-harakteristika-elementov-i-a-gruppi-osobennosti-litiya-i-ego-soedinenij.html infonko.ru/obshaya-harakteristika-elementov-iii-a-gruppi.html infonko.ru/obshaya-harakteristika-elementov-v-a-gruppi.html infonko.ru/obshaya-harakteristika-emocij.html infonko.ru/obshaya-harakteristika-emocij-i-chuvstv.html infonko.ru/obshaya-harakteristika-emocij-ih-vidi-i-funkcii.html infonko.ru/obshaya-harakteristika-energopotrebleniya-v-otraslyah-promishlennosti.html infonko.ru/obshaya-harakteristika-epidemiologiya-i-etiologiya.html infonko.ru/obshaya-harakteristika-ergonomicheskih-metodov.html infonko.ru/obshaya-harakteristika-estetiki-prosvesheniya.html infonko.ru/obshaya-harakteristika-faz-preobrazovaniya-informacii-v-is.html infonko.ru/obshaya-harakteristika-firmi-rezyume.html infonko.ru/obshaya-harakteristika-fizicheskih-sposobnostej.html